Мала́ Токма́чка — село в Україні, адміністративний центр Малотокмачанської сільської громади Пологівському районі Запорізької області.
Географія Село Мала Токмачка розташоване на лівому березі річки Кінська, вище за течією за 2,5 км розташоване село Новопокровка, нижче за течією на відстані 2 км розташоване місто Оріхів, на протилежному березі — село Преображенка. Через село пролягають автошлях територіального значення та залізнична лінія Запоріжжя II — Пологи, на якій розташовані станція Мала Токмачка та пасажирський зупинний пункт Судинська Балка.
Історія Першими поселенцями села були українці з Чернігівської, Полтавської та Київської губерній, які оселилися у 1783 році на місці колишнього ногайського аулу (у 1861 році з поселення відокремилося два села). У 1799 році була освячена дерев'яна церква Преображення Господнього, яка у 1858 році була оновлена приходом церкви та помічником Йосипом Янковським.
13 листопада 1876 року на честь Вознесіння Господнього була збудована й освячена кам'яна церква. Основною діяльністю селян було землеробство, у якому вони використовували валки, залізні борони, німецькі та американські плуги, жатки.
Під час громадянської війни на території колишньої Російської імперії у Малій Токмачці був сформований так званий Малотокмацький загін на чолі з отаманом Яковом Іщенком. Загін загалом налічував 400 багнетів та мав 3 роти. Воював в складі 4-го повстанського полку імені Батьки Махно.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 293 жителів села.
У 1943 році в районі села Мала Токмачка відбувся великий артилерійський та піхотний бій між радянською армією й вермахтом.
19 липня 2020 року в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Оріхівського району село увійшло до складу Пологівського району.
Російсько-українська війна
2022
Від березня 2022 року село систематично обстрілюється російськими окупантами. Майже вщент зруйнована цивільна інфраструктура села. 11 червня внаслідок обстрілу російськими окупантами згоріла вщент будівля місцевого органу влади — Малотокмачанської сільської ради. 18 липня було зруйновано територію виправної колонії у Малій Токмачці. 7 вересня внаслідок російського обстрілу з РСЗВ «Град» загинуло три особи, семеро поранено. За інформацією голови Запорізької ОВА, постраждали цивільні люди, які отримували гуманітарну допомогу. 13 грудня під час артилерійського обстрілу села смертельно поранено 83-річну місцеву жительку, пошкоджено її будинок і територію домоволодіння.
2023
8 червня за кілька кілометрів південніше села відбулась перша значна битва під час спроби прориву російської оборони в ході українського наступу на півдні України.
2024 15 березня військовослужбовці РФ здійснили артудари по території Малої Токмачки 19 квітня ворог завдав авіаційних та артилерійських ударів по Малій Токмачці.
2025 20 жовтня ЗСУ розгромили російський штурм біля Малої Токмачки, було знищено десятки одиниць техніки. Штурм здійснювали окупанти з 71-го мотострілецького полку, які висувалися з напрямків Вербового та Новопрокопівки силами до двох мотострілецьких рот із підтримкою бронетехніки. Загалом російське командування відправило на атаку близько 26 одиниць техніки, серед яких танки, бойові машини піхоти, бронетранспортери та кілька бронемашин типу «Тигр».
2026 17 травня геолоковані кадри свідчили про просування Сил оборони на південь від Малої Токмачки у Пологівському районі. Аналітики ISW підтвердили заяву українського військового оглядача Костянтина Машовця від 20 травня про повне звільнення Малої Токмачки.
16 серпня російські окупанти вчергове відзвітували, що взяли під контроль Малу Токмачку. Українські військові, як і раніше, спростовували такі заяви. У 118-й окремій механізованій бригаді зазначили, що підрозділи продовжують виконувати завдання в районі Малої Токмачки та тримати оборону попри постійні спроби російських атак.
Через регулярні та безпідставні заяви російських медіа про взяття Малої Токмачки назва цього населеного пункту стало у 2026 році інтернет-мемом, породивши численні жарти в соцмережах.
Населення За переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 3447 осіб, з яких 1520 чоловіків та 1927 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 3024 особи.
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Частка, % українська 96,08 російська 3,82 білоруська 0,07
Економіка Оріхівська виправна колонія № 88 Ресорний цех Оріхівського заводу «Орсільмаш» ТОВ «Мала Токмачка»
Об'єкти соціальної сфери Гімназія Заклад дошкільної освіти Будинок культури Амбулаторія.
Пам'ятки На території села є декілька курганів епохи бронзи і сарматських часів, з яких особливо великий курган «Червона могила».
Ботанічний заказник місцевого значення «Урочище Мала Токмачка» (159 га).
Відомі особи Грицаненко Валентин Георгійович (1945—2022) — український живописець та педагог. Штанько Іван Васильович (1938—2024) — генерал-полковник внутрішньої служби України.
Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Запорізька область)
Примітки
Посилання
Історія міст і сіл УРСР / Гол. ред. Тронько П. Т., том 8, Запорізька область (1970)