Ю́рта (тюркське yurt, юрт) — тип переносного житла кочових і напівосілих народів Центральної Азії.
Назва Аїл, аил — в алтайців окрема юрта чи намет; у монгольських народів цей термін позначав кочову сімейну групу; у тюрків — аул, «селище» (). Бо (，boo; , «обгорнуте [житло]») — юрта у маньчжурів. Ґер (, ger, [ˈɡɛr], «хата, дім, житло»; , «монгольське житло») — юрта у монголів. Ег (, [œɣ]) — юрта у тувинців. Кідісег — у західних тувинців юрта з решітчастим остовом, критим повстю . Ий (, [ʏj], «дім, житло») — юрта у казахів. Тирме (, «хата, дім, житло») — юрта башкирів. Утав (, [uʊtɑ́w]), «хата, дім, житло»; ) — юрта в каракалпаків. Яранга (, «хата, дім, житло») — юрта чукчів і юпіків.
Розповсюдження і типи Юрта є універсальним житлом в умовах Середньої Азії і Південного Сибіру — простим у збиранні і перевезенні, водночас надійним за будь-якої погоди (захищає від морозів, дощів і вітрів, а за спеки тримає прохолоду), саме ці якості й визначили її виключну популярність у народів регіону.
Розрізняють два основних типи (за формою) юрт: конусоподібні — поширені в монголів, бурятів, тувинців, частково алтайців, деяких інших народів Південного Сибіру тощо. напівсферичні — у казахів та середньоазійських тюрків: узбеків, киргизів, туркменів, каракалпаків тощо.
Переваги юрти Зручність розбирання — транспортування — збирання (досвідчена сім'я збирає юрту до двох годин) Форма юрти дозволяє витримувати сильні степові вітри Маса розібраної юрти близько 300 кг, що дозволяє перевозити її на 2-3 возах чи санях Виготовляється виключно з екологічно чистих матеріалів, що корисно для здоров'я
Будова юрти Збирання юрти є достатньо легкою справою, але для тих, хто ознайомлений з його технологією.
Юрта — це куполоподібний каркас з жердин, вкритий повстю, тканинами або шкурами.
Посеред юрти ладнали вогнище, а по центру купола — димовий отвір.
Див. також Вігвам Кіш (житло) Чум
Джерела
Література , том 12, К., 1985, стор. 481
Посилання
Знімки монгольських юрт Казахская юрта