Боті́єве (в минулому — Улькон-Сасик-Тогун, Дермендере-1, Цареводарівка) — село в Україні, у Приазовській селищній громаді Мелітопольського району Запорізької області. Населення — 1615 осіб. До 2020 року — адміністративний центр ліквідованої Ботіївської сільської громади.
Географія Село Ботієве розташоване за 165 км від обласного центру та 45,5 км від районного центру, на правому березі річки Корсак, яка через 4 км впадає в Азовське море, вище за течією на відстані 1 км розташоване село Бабанівка, на протилежному березі — село Строганівка. За 3 км на північ від села пролягає автошлях міжнародного значення . Найближча залізнична станція Мелітополь (за 48 км).
Історія Поблизу села Ботієве виявлено останки двох поселень епохи бронзи (III—II тисячоліття до н. е.). В одному з них знайдено залишки поселення скіфської доби (VII—III ст. до н. е.). Поруч знаходяться 10 курганів.
Точна дата заснування села невідома. Однак уже в «Атласі Чорного Моря» автора Манганарі, який було складено в період з 1824 по 1836 роки, село Великий Состон (що є спотвореною назвою села Улькон Сасиктугун, з північнокримського «улькон» — «великий» та «сасиктугун» — «смердюче поле») вказане як велике та з млином. До 1860 року в селі Улькон-Сасик-Тугун проживали переважно кримські татари та ногайці. Проте після Північно-Кримської війни більшість корінного населення села, як і інших сіл Мелітопольського повіту, була змушена емігрувати до Османської імперії.
У 1862 році (за іншими даними — 1861 рікКарта села Ботієве на сайті Верховної Ради України) до села починають прибувати болгари-переселенці з Молдови. В цей час село отримує нову назву Цареводарівка, хоча стара назва продовжує вживатися паралельно з новою до кінця XIX століття.
Станом на 1886 рік у колонії Цареводарівка (Улькон-Сасик-Тугун), центрі Цареводарівської волості Бердянського повіту Таврійської губернії, мешкало 1089 осіб, налічувалося 167 дворових господарств, діяли 3 лавки, відбувалися 2 ярмарки на рік та базари.
За переписом 1897 року, кількість мешканців зросла до 2434 осіб (1275 чоловічої статі та 1175 — жіночої), з яких 2379 — православної віри.
З 24 серпня 1991 року село у складі Незалежної України.
30 червня 2016 року, в ході децентралізації, шляхом об'єднання Ботіївської та Приморсько-Посадської сільських рад утворена Ботіївська сільська громада.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області», Ботіївська сільська громада увійшла до складу Приазовською селищною громадою.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Приазовського району, село увійшло до складу новоутвореного Мелітопольського району.
З початку широкомасштабного російського вторгнення в Україну село перебуває під тимчасовою окупацією російських загарбників.
26 липня 2022 року місцеві жителі тимчасово окупованого Ботієвого знайшли гідне застосування триколорної «ганчірки» — просто викинувши на смітник.
Населення
Мова : + + Роки Кількість осібМоваКількістьВідсотокросійська125577,71 %українська21513,31 %болгарська1328,17 %вірменська60,37 %білоруська40,25 %грецька10,06 %інші/не вказали20,13 %Всього: |1615|100 %'''
Економіка ПП «Цареводарівка». Пансіонат «Екскребул» Приватний пансіонат «Кристал-клас»
Ботіївська вітрова електростанція, розташована поруч із селом. Встановлена потужність Ботіївської ВЕС становить 200 МВт, будівництво здійснено у дві черги: у грудні 2012 року було запущено 30 агрегатів, у квітні 2014 року — ще 35. Середньорічна генерація на рівні 686 млн кВт/год електроенергії щорічно.
Об'єкти соціальної сфери Ботіївська середня загальноосвітня школа (в школі облаштовано музей болгарської культури). Заклад дошкільної освіти. Будинок культури. Лікарня.
Відомі особи Уродженці села Балановський Юрій Васильович (1914—1984) — український художник-живописець. Беляєв Дмитро Володимирович (1990—2018) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ст.. Вашанцев Валентин Іванович (1914—1977) — Герой Соціалістичної Праці. Холодний Георгій Степанович — Герой Радянського Союзу. Янів Юрій Теодозієвич (1892—1973) — медичний сотник армії Української Народної Республіки
Примітки
Посилання