Любшанське городище — ранньосередньовічне городище, розташоване за 2 км від Старої Ладоги на іншому березі річки Волхов. Перші розвідувальні розкопки провели на городищі, відомому з матеріалів Д. Я. Самоквасова та З. Ходаковського, на рубежі 1960-1970-х років археологи , та .
Розкопки відновила в 1997 петербурзька експедиція археолога .
На рубежі VI—VII століть з'являється та функціонує дерево-земляне укріплення фінно-угорських племен. Укріплення було дерев'яним острогом, укріпленим тином на валу. Культурний шар, що відповідає цьому укріпленню, з великою кількістю риб'ячих кісток Тарасов И. И. Обзор промысловой ихтиофауны Новгородской земли в средние века по данным археологии // Исследование археологических памятников эпохи средневековья / отв. ред. А. В. Виноградов. — СПб.: Нестор-История, 2008., ліпною керамікою, кістяними знаряддями, і осередками типовими для поселень ранньої залізної доби, вивчених в районі Ладоги . Знахідки неволинських пасків та деякі інші випадкові знахідки свідчать про те, що поселення було включено до системи контактів між Прикам'ям, Південним Приладожжям, Фінляндією та Середньою Швецією. Виявлення цього раннього поселення додатково свідчить на користь того, що контакти зі скандинавами було розпочато фінно-угорським населенням — перм'ю, всею, чуддю та сумою, а слов'яни включилися до них пізніше.
Наприкінці VII — першій половині VIII століття городище гине у вогні пожежі.
Зведення тут в останній чверті VII — першій половині VIII століття
унікальної для Східної та Північної Європи пов'язують із появою південнобалтійського слов'янського населення. На зв'язок із західними слов'янами вказує техніка будівництва Рябинин Е. А., Дубашинский А. В. Любшанское городище в Нижнем Поволховье (предварительное сообщение) // Ладога и её соседи в эпоху средневековья.. — СПб., 2002. — С. 196—203., витоки фортифікаційних традицій якої сягають слов'ян Центральної Європи Рябинин Е. А. Предисловие к альбому археологических находок в Старой Ладоге и на Любше. У истоков Северной Руси. Новые открытия. Санкт-Петербург, 2003. С. 17. Рябинін відносив розбудову фортеці на кам'яній основі до часу близько 700 року.
Збереглося мисове городище приблизно 45×45 м, оточене дугоподібним валом близько 70 метрів у довжину і шириною біля основи до 18 м. Як показали розкопки, в давнину воно було укріплено найдавнішою на Північному Заході Русі фортифікацією із застосуванням кам'яної панцирної кладки, матеріалом для якої служив плитняк. Кладка збереглася на висоту до 2,2 м, збереглися також залишки додаткових підпірних стін і дерев'яних укріплень по верху валу .
Примітки
Література Лебедев Г. С. Археология Ладоги // Эпоха викингов в Северной Европе и на Руси. — СПб.: Евразия, 2005. — С. 459—481. — 640 с. — ISBN 5-8071-0179-0. Рябинин Е. А., Дубашинский А. В. Любшанское городище в Нижнем Поволховье (предварительное сообщение) // Ладога и её соседи в эпоху средневековья.. — СПб., 2002. — С. 196—203.