І́гор Андрі́йович Са́вченко (*11 жовтня 1906, Вінниця — †14 грудня 1950) — радянський, український кінорежисер, сценарист, театральний педагог. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1944). Лауреат трьох Сталінських премій (1942, 1949, 1952 — посмертно).
Короткі відомості Родом із Вінниці, тут учився в театральній школі Орди-Свєтлової та виступав у театрі. У 1925 організував молодіжний аґіттеатр «Червоний галстук» і з ним гастролював по Україні. З 1926 учився в Ленінградському Інституті сценічних мистецтв. З 1929 є головним режисером театрів робітничої молоді в Баку (з 1932) та в Москві.
Перші фільми Савченко зняв у 1931—1932 роках на Бакинській кіностудії («Микита Іванович і соціалізм» та «Люди без рук»); на Московській кіностудії поставив звуковий фільм «Гармонь» (1934), два молодіжні фільми «Випадкова зустріч» (1936) і «Дума про козака Голоту» (1937). У 1939-41 рр. і з 1947 Савченко пов'язаний з Київською кіностудією; у період з 1944 по 1946 — художній керівник кіностудії ім. М. Горького в Москві.
На Київській кіностудії поставив фільми: «Вершники» за твором Ю. Яновського (1939), «Богдан Хмельницький» (1941; за О. Корнійчуком), «Третій удар» і «Тарас Шевченко» (закінчили стрічку режисерові учні після його смерті у 1951, премійовано на міжнародному фестивалі в Чехословаччині, 1952); «Партизани в степах України» (1942; за О. Корнійчуком) та ін.
З 1946 року викладав у ВДІКу. Його учнями були відомі режисери: О. О. Алов, В. Н. Наумов, Г. С. Габай, Л. А. Файзієв, Ф. Є. Миронер, Ю. М. Озеров, С. І. Параджанов, М. М. Хуцієв, О. О. Коренєв, Ю. А. Закревський, Лев Іванов, Л. С. Данилов.
Нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора та медалями.
Помер від серцевого нападу на 45-му році життя. Похований в Москві на Новодівичому кладовищі.
Фільмографія
Акторські роботи 1932 — Двадцять шість комісарів 1934 — Гармонь — син куркуля 1935 — Любов та ненависть
Режисерські роботи 1931 — Микита Іванович і соціалізм (інші назви «Загинула Росія», «Людина на землі»), (картина не збереглася) 1932 — Люди без рук (картина не збереглася) 1934 — Гармонь 1936 — Випадкова зустріч (інші назви «Місяць травень», «Іринчин рекорд») 1937 — Дума про козака Голоту 1939 — Вершники 1941 — Богдан Хмельницький 1942 — Юні партизани (1-ша новела «Левко») 1942 — Партизани в степах України 1944 — Іван Нікулін — російський матрос 1947 — Старовинний водевіль 1948 — Третій удар (інша назва «Південний вузол») — Головна премія МКФ трудящих у ЧССР (1948) 1951 — Тарас Шевченко — Особливий Почесний диплом МКФ у Карлових Варах (1952) (посмертно) — за режисуру
Сценарії до фільмів 1931 — Микита Іванович і соціалізм (за власною п'єсою «Загинула Росія») 1932 — Люди без рук 1934 — Гармонь 1936 — Випадкова зустріч (інші назви «Місяць травень», «Іринкин рекорд») 1937 — Дума про козака Голоту 1939 — Висока нагорода 1942 — Літа молодії 1951 — Тарас Шевченко
Пам'ять У 2001 році пам'яті режисера в документальному циклі «Обрані часом» знято фільм «Ігор Савченко. Інтонації» (реж. Олег Фіалко). «Ігор Савченко. Він — України син» — український документальний фільм з циклу культурологічних програм «Портрет» телерадіокомпанії «Глас». У 2007 р. режисер Наталія Наумова, за сценарієм свого батька, В. Н. Наумова, зняла документальну стрічку «Коротке життя Ігоря Савченка. Монолог про Вчителя».
Див. також Вулиця Ігоря Савченка
Примітки
Джерела та література М. Юр. Савченко Ігор Андрійович //
Зак М., Парфенов Л., Якубович-Ясный О.. Игорь Савченко. — М., 1959.
Посилання
Поет екрана Ігор Андрійович Савченко: До 100-річчя від дня народж. укр. кінорежисера / Уклад. Т.Марчук; Вступ. ст. М.Залізняк; Ред. О.Пасічник, М.Спиця; Упр. культури і туризму Вінниц. облдержадміністрації, Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва. — Вінниця, 2006. — 26 с.