Олександр Максимович Бабі́́й ( 23 квітня 1906, Київ — 31 жовтня 1953, Київ) — український радянський звукооператор.
З біографії Народився 23 квітня 1906 року у місті Києві (нині Україна). 1936 року закінчив Київський інститут кіноінженерів.
З 1930 року працював на «Українфільмі», з 1939 року — Київській кіностудії художніх фільмів. В роки німецько-радянської війни — на Ашґабатській кіностудії.
Помер у Києві 31 жовтня 1953 року.
Роботи у кіно Озвучив німі стрічки «Кармалюк» і «Два дні», оформив перший український ігровий звуковий фільм «Іван» (1932, режисер Олександр Довженко). Брав участь у створенні кінокартин:
«Кришталевий палац» (1934); «Останній порт» («Загибель ескадри»; 1935)); «Суворий юнак» (1935, режисер Абрам Роом); «Я люблю» (1936, режисер Леонід Луков); «Запорожець за Дунаєм» (1938, екранізація Івана Кавалерідзе); «Вершники» (1939, режисер Ігор Савченко); «Ескадрилья № 5» («Війна починається»; 1939, режисер Абрам Роом); «Визволення» (1940); «Радянська Буковина» (1940); «Бойова кінозбірка № 9» (1942, режисер Марко Донський); «Як гартувалася сталь» (1942, режисер Марко Донський); «Райдуга» (1943, режисер Марко Донський); «Партизани в степах України» (1943); «Нескорені» (1945, режисер Марко Донський); «Українські мелодії» (1945); «Подвиг розвідника» (1947, режисер Борис Барнет); «Третій удар» (1948, режисер Ігор Савченко); «Тарас Шевченко» (1950, режисер Ігор Савченко); «Герої Шипки» (1955). </div> Література Бабий, Александр Максимович // ; Бабій Олександр Максимович // ; Бабій Олександр Максимович // ;