Кузнеці́вка (німецька колонія поселенців № 8, «Wickerau», а також іменувалася як Wikkera, Kusnezowka, Kuznecewkn, Кузнецовка)Маріупольський повіт — село в Україні, у Розівській селищній громаді Пологівського району Запорізької області. Населення становить 361 осіб. До 2018 орган місцевого самоврядування — Кузнецівська сільська рада.
Село тимчасово окуповане російськими військами 24 лютого 2022 року в ході російсько-української війни.
Географія Село Кузнецівка знаходиться біля витоків річки Сухі Яли, на відстані 3,5 км від сіл Багатівка, Зоряне та Шевченківське. Поруч проходить залізниця, станція Платформа 361 км за 1 км.
Історія Поблизу Шевченківського знайдено кам'яні знаряддя доби бронзи (II тисячоліття до н. ери).
Етимологія Німецька назва села походить від однойменного найменування прусського поселення (сучасне найменування ).
Період розвитку в Російській імперії Німецька колонія № 8 Вікерау над Водяним буєраком, лівим відгалуженням Сасахулахом, була заснована в 1824 роках на площі в 1560 десятин землі. Була розміщена у 75 км на північний захід від Маріуполя німецькими переселенцями (26 сімей) із Ельблонга () Західної Пруссії.
За даними 1859 року у Вікерау було 26 подвір'їв, 361 мешканців, 1 завод.
До 1917 року у складі Катеринославської губернії, Маріупольського / Олександрівського повітів, Маріупольського колоніального округу, Олександро-Невської (Грунауської) волості.
Радянський період У радянський період у складі Запорізькій / Дніпропетровської областей, ім. В. В. Куйбишева (Царекостянтинівський) / Люксембурзький німецький район.Российские немцы. История и современность .
У 1931 році утворена сільська рада.
Під час Другої світової війни село було спалене. За післявоєнні роки воно повністю відбудоване.
Незалежна Україна 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області», увійшло до складу Розівської селищної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Розівського району увійшло до складу Пологівського району.
Економіка «Авангард», агрофірма, ТОВ.
Суспільно-політичне життя
Релігія Село належало до приходу Грюнау (): протестантська деномінація — Євангелістський релігійний прихід.
Світське життя У 1912 році була початкова школа з чотирма класами освіти. Учитель села навчав 15 школярів.
Населення
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКіл-тьЧасткаукраїнська28879.78%російська7119.67%білоруська20.55%Усього361100%
Відомі особистості Першими переселенцями, що заснували село, були: Brodt, Deutschmann, Golbing, Goldbeck з Wolfdorf/Rosenberg-Opr., Hochbaum, Janke, Kenner, Koschke, Litke, Mähler, Ohm, Preiss, Richter, Riegel, Tuchel, Weissohr, Wulfert.
Статистика зміни чисельності населення У 1857 році в селі було 26 дворів і 10 безземельних сімей.
Рік К-сть насел. 1859 414/361 1885 706 1897 339 1905 312 1908 390 1911 408 1912 412 1918 412 1919 388
Теракт За декілька кілометрів від села 20 січня 2015 р. о 15:00 було підірвано залізничний міст на 360 км ділянки Комиш-Зоря—Розівка. Під час теракту мостом рухався залізничний потяг за маршрутом Кривий Ріг—Сартана. Внаслідок вибуху 20 вагонів із концентратом перекинулись і зійшли з рейок. Залізничне сполучення із частиною України, що ще не перебуває під ДНР, припинене. З Маріуполя та Волновахи можна дістатися до України тільки через Бердянськ.Біля Розівки терористи підірвали залізничний міст. Маріуполь відрізано від решти міст у залізничному сполученні (ДОПОВНЕНО)
Примітки
Література Grunau und die Mariupoler Kolonien (J. Stach) Karl Stumpp, «Die Auswanderung aus Deutschland nach Russland in den Jahren 1763 bis 1862»; Landsmannschaft der Deutschen aus Rußland. Konrad Keller «Die Deutsche Kolonien in Südrußland» Науково-документальна серія книг «Реабілітовані історією: Запорізька область»; видавництво «Дніпровський металург», Київ — Запоріжжя, 2005—2010 КОЛЕКЦІЯ КАРТ І ПЛАНІВ (Архівні зібрання України), Херсон — 2006 Президентська бібліотека імені Б. М. Єльцина Список заарештованих НКВС Johann Schwind «Тяжёлая доля переселенца», Homburg, Saar, 2000 Немцы России: энциклопедия: т. 1: А — И / Редкол.: В. Карев (пред. редкол.) и др. — М., «ЭРН», 1999. — 832 с. Немцы России: энциклопедия: т. 2: К — О / Редкол.: В. Карев (пред. редкол.) и др. — М., «ЭРН», 2004. — 747 с. Немцы России: энциклопедия: т. 3: П — Я / Редкол.: О. Кубицкая (пред. редкол.) и др. — М., «ЭРН», 2006. — 893 с. Немцы России. Населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь. / Сост. В. Дизендорф. — М., «ЭРН», 2006. — 470 с.
Посилання Погода в селі Кузнецівка