Петерсга́ген (; у 1945—2024 роках — Кутузівка) — село в Україні, у Токмацькій міській громаді Пологівського району Запорізької області. Населення — 407 осіб. До 2020 року орган місцевого самоврядування — Токмацька міська рада.

Село тимчасово окуповане російськими загарбниками 27 лютого 2022 року в ході повномасштабного російського вторгнення в Україну.

Географія Село Петерсгаген розташоване на лівому березі річки Токмак, вище за течією розташоване місто Токмак (1,5 км), нижче за течією — місто Молочанськ (1,5 км). Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани та стариці. Через село пролягає автошлях регіонального значення , поруч проходить залізнична лінія Федорівка — Верхній Токмак II, на якій розташована станція Молочанськ (за 5 км).

Історія 1850 — дата заснування німецькими колоністами як села Петерсгаген. До 1871 року село входило в Молочанський менонітський округ Бердянського повітуНімці Росії: населені пункти і місця поселення: енциклопедичний словник. У 1945 році перейменоване в село Кутузівка. 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області», увійшло до складу Токмацької міської громади. 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Токмацького району, село увійшло до складу новоутвореного Пологівського району. 10 квітня 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав повернення історичної назви Петерсгаген. 18 вересня 2024 року постановою № 12043 Верховної Ради України село Кутузівка Запорізької області перейменоване на село Петерсгаген.

Пам'ятки Менонітська церква Перша церква була зведена 1831 року, проте цей храм, датується 1892 роком. Храм побудований з червоної добротної цегли, з використанням елементів стилю неоготики (просторове рішення, стрільчасті з лукоподібними вікнами, псевдоконтрофорси), притаманному архітектурі католицьких храмів кінця ХІХ — початку XX століття. Церква була побудована скорше як базиліка. Дах вкривала глиняна черепиця.

У 1920 році, з приходом радянської влади, церкву закривають, а приміщення деякий час використовують як зерносховище. З часом використовують як стайню, і ще згодом як склад для хімікатів. В решті решт будівля занепадає.

До 1999 року будівля церкви була вкрай у незадовільному стані і лише завдяки старанням Франка та Нетті Дік (Frank and Nettie Dyck) та з канадських пожертвувань церкву вдалося відновити: поставлені двері та вікна, та відновили їх декор, будівля храму отримала новий дах. У жовтні того ж року відбулася перше урочисте богослужіння. Згодом до церкви прибули кілька сімей місіонерів із Німеччини та України.

Починаючи з 2000 року, церква проводила табори для дітей, підлітків та молоді.

У 2005 році церква починає служіння людям похилого віку, які потребують постійного догляду.

З квітня 2022 року будівля менонітської церкви була примусово відібрана російськими загарбниками в ході окупації села.

Населення

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська36689,93 %російська358,59 %німецька51,23 %болгарська10,25 %Всього:407100 %

Галерея

Примітки

Посилання