Револьд Володимирович Бари́шников ( 18 листопада 1924, Харків — 5 серпня 1985, Харків) — український радянський художник; член Харківської організації Спілки радянських художників України з 1960 року (у 1968—1982 роках — член правління). Батько живописця Володимира Баришникова.
Біографія Народився 18 листопада 1924 року в місті Харкові (нині Україна). 1941 року закінчив Харківське художнє училище; у 1942 році — індустріальний технікум у місті Чимкенті.
З серпня 1942 року — в Червоній армії. У військовому званні лейтенанта служив у 1326 стрілецькому полку 415 стрілецької дивізії 1-го запасного стрілецького полкуПам'ять народу. . Брав участь у німецько-радянській війні. Протягом 1944—1948 років — оперативний офіцер в органах МВС СРСР в Управлінні у справах військовополонених у місті Ізюмі.
Упродовж 1948—1954 років навчався у Харківському художньому інституті, де його викладачами були зокрема Сергій Бесєдін і Гринорій Томенко. Дипломна робота — картина «Могутня кучка». Член КПРС з 1962 року.
Жив у Харкові, в будинку на вулиці Отакара Яроша, № 21а, квартира 9. Помер у Харкові 5 серпня 1985 року.
Творчість Працював в галузі станкового живопису і графіки, автор понад 150 робіт. Серед них:
живопис «Могутня кучка (1954); «Портрет народного артиста РСФСР Володимира Дурова» (1956); «Ленін і Горький на Капрі» (1957); «Монтажник» (1960); «Володимир Ленін на суботнику в Кремлі» (1960); «Слово Тараса» (1961); «На будівництві» (1961; Херсонський краєзнавчий музей); «Сіячі» (1963; Дніпровський художній музей); «Вставайте, кайдани порвіте!» (1964); «Незабаром травень» (1964); «Тривога» (1965); «Наш паровоз, вперед лети» (1967); «Село взимку» (1968); «Перша зірниця» («Лампочка Ілліча») (1969) ; «До армії служити» (1969–1970); «Проводи зими» (1972); «Підводники» (1973); «Портрет молодого інженера» (1973); «Починається день» (1974); «Весілля» (1975); «Піднімають прапор» (1975); «Присяга» (1978); «Напередодні» (1980); «Олексій Стаханов» (1980); «У звільненому селі» (1981); «Перемога» (1982); «Зустріч ветеранів» (1983); «Палке літо 1943 року» (1984); графіка «Арешт комуніста» (1955, кольорова автолітографія); «Москва. Кремль» (1960, акварель); «Давній Псков. Печери» (1970); «Сковорода серед народу» (1972). </div> Брав участь у республіканських виставках з 1957 року, всесоюзних з 1966 року, зокрема: виставці графіки художників Харкова, присвяченій 40-річчю Радянської України у Харкові (1957); виставці творів молодих художників, присвяченій фестивалю молоді УРСР у Києві (1957); художній виставці «Радянська Україна» (декада) у Києві (1960); художній виставці, присвяченій 100-річчю з дня смерті Тараса Шевченка У Києві (1961). Персональна, посмертна виставка відбулася у 1987 році в Харківському художньому музеї.
Відзнаки Нагороджений: медалями «За перемогу над Німеччиною» (9 травня 1945), «За відвагу» (24 вересня 1966); Грамотою Президії Верховної Ради УРСР. Заслужений художник УРСР з 1976 року.
Примітки
Література Барышников, Револьд Владимирович // Художники народов СССР: Биобиблиографический словарь. — Том 1 (Аавик — Бойко). — Москва: Искусство, 1970. — сторінка 297 . Баришников Револьд Володимирович // ; Баришников Револьд Володимирович // ; Баришников Револьд Володимирович // ; Баришников Револьд Володимирович // ; Баришников Револьд Володимирович // ; ; Барышников Револьд Владимирович // Харьков. Энциклопедический словарь. Харків. 2014, сторінки 64—65. ; Р. Михайлова. Баришников Револьд Володимирович // Словник художників України. Біобібліографічний довідник. Книга 1 : А-В / (головний редактор Г. Скрипник); НАН України, ІМФЕ імені М. Т. Рильського. Київ: видавництво ІМФЕ, 2019. 240 с. сторінка 91. ISBN 978-966-02-8960-4.