Кім Кобб ( 1974, Медісон, Вірджинія, США) — американська кліматолог. Професорка Школи наук про Землю та атмосферу в Технологічному інституті Джорджії. Цікавиться океанографією, геохімією та моделюванням палеоклімату. Кобб є директоркою Програми глобальних змін Технологічного інституту Джорджії.
Ранні роки та освіта Кім Кобб народилася 1974 року в Медісоні, штат Вірджинія, США. Виросла в Піттсфілді, штат Массачусетс. Вона зацікавилася океанографією після відвідування літньої школи в , штат Массачусетс. Вивчала біологію та геологію в Єльському університеті, де впевнилася в антропогенних причинах зміни клімату. Вона відмовилась від початкового медичного напрямку та подала заявку на літню програму в , яку закінчила 1996 року. 2002 року в тому ж інституті Кобб здобула ступінь доктора філософії з океанографії за дослідження Ель-Ніньйо в осадовому ядрі в Санта-Барбарі. Вона пропрацювала два роки постдоктором у Каліфорнійському технологічному інституті, після чого, 2004 року, стала доцентом у Технологічному інституті Джорджії. Вона має понад 100 рецензованих публікацій у великих журналах. 2015 року стала професоркою і керує кількома аспірантами та магістрантами.
Дослідження Група Кім Кобб прагне зрозуміти глобальні зміни клімату та визначити їх природні та антропогенні причини. З метою досліджень Кобб здійснила кілька океанографічних подорожей тропічним Тихим океаном та спелеологічних експедицій у тропічні ліси Борнео. Її група вивчає корали та печерні сталагміти як «архіви» минулих змін клімату та досліджує мінливість клімату в минулому за останні від кількох століть до кількох сотень тисяч років. На додаток до створення записів палеоклімату з високою роздільною здатністю, дослідницька група Кобб також відстежує сучасну мінливість клімату, аналізує моделі та описує зміни тропічного клімату Тихого океану. Вона та її команда зібрали стародавні фрагменти коралів з островів Кірибаті та Пальміра, визначили їх вік за допомогою , а потім використали для вимірювання інтенсивності подій Ель-Ніньйо за останні 7000 років.
Кобб входить до редакційної ради Geophysical Review Letters і є провідним автором Міжурядової групи експертів зі зміни клімату. У травні 2022 року Браунський університет оголосив про призначення Кобб директоркою Інституту навколишнього середовища та суспільства.
Нагороди та визнання
2007 році Кобб здобула нагороду NSF CAREER та премію Georgia Tech Education Partnership Award. 2008 року її визнано однією з найкращих молодих учених країни й вручено Президентську премію для вчених та інженерів (PECASE). 2009 року Кобб отримала стипендію Кавлі «Frontiers of Science». 2011 року Кобб була запрошеною гостею на заході Білого дому щодо політики гнучкості робочого місця. 2019 році її нагороджено за 2020 рік від . У 2023 році була обрана членом Американського геофізичного союзу.
Політична та громадська діяльність
Кобб є членкинею наукової групи з клімату Американської асоціації сприяння розвитку науки (ААСРН), міжнародної групи CLIVAR Pacific та міжнародної групи PAGES-CLIVAR. Вона входить до консультативної ради Інституту Лешнера зв'язків із громадськістю ААСРН.
Кобб є прихильницею роботи з громадами та регулярно читає лекції з кліматичних наук у школах, коледжах та інших громадських групах. Вона займається політикою та є авторкою кількох популярних статей про зміну клімату, намагаючись надихнути інших кліматологів виступати в міжнародних дебатах. Вона знялася в документальному фільмі Showtime «». У Real Scientists Кобб наводить аргументи щодо вивчення палеоклімату: «Інструментальний запис клімату занадто короткий, щоб визначити деякі з найважливіших змін клімату під впливом парникового ефекту. Розглянути минулі посухи, екстремальні явища та зміни рівня моря допомагають палеокліматичні дані». У квітні 2017 року Кобб виступила з презентацією на Марші науки в Атланті, штат Джорджія.
У лютому 2019 року Кобб доповідала перед на слуханнях «Зміна клімату: вплив і необхідність діяти». У доповіді вона описала, як 2016 року на місці її досліджень Ель-Ніньйо в Тихому океані знищив 90 % коралів, і сказала: «Я була в першому ряду бійні». Вона підкреслила серйозність і явне посилення наслідків зміни клімату, зазначивши, що багато вчених, з якими вона спілкувалася, готові співпрацювати із законодавцями щодо змін клімату.
Різноманіття У технологічному інституті Джорджії вона є передовим професором з «інституційного різноманіття», що є частиною зусиль Національного наукового фонду з розширення представництва та просування жінок у науці й техніці.
Посилання