Макси́мівка — село в Україні, у Прилуцькому районі Чернігівської області. Входить до складу Ічнянської міської громади. Населення становить 276 осіб.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1932—1933 та 1946—1947.
Географія Село Максимівка знаходиться на правому березі річки Удай, вище за течією на відстані 1 км розташоване село Рожнівка, нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Довбні. Поруч проходить залізниця, станція Рожнівка за 1 км.
Історія Населений пункт Maxinowka позначено на «Спеціальному та докладному плані України…» де Боплана (1650) та на пізніших мапах.
За часи козаччини було у 4-й полковій сотні Ніжинського полку
Є на мапі 1812 року
У 1859 році у селі козачому та володарському була церква, 2 заводи: винокуренний та цукровий та 149 дворів де жило 927 осіб (434 чоловічої та 493 жіночої статі)
У 1926 — село, центр сільради Ічнянського району Ніжинської округи, 349 дв., 1597 мешк. Список заселених оселищ Ніжинської округи. ‒ . ‒ 72 с. .
До 2020 року орган місцевого самоврядування — Рожнівська сільська рада.
Сучасність 22 грудня 2013 року відкрилися двері Успенського храму в селі Максимівка, храм облаштовано у переобладнаному житловому приміщенні в центрі села. На запрошення настоятеля храму священника Мар'яна Гуртовського чин освячення та першу Божественну літургію очолив керуючий Чернігівською єпархією УПЦ КП, архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій
Уродженці Максимівки Підвисоцький Володимир Валеріанович (* 1857 — † 1913) — український патолог, ендокринолог, імунолог, мікробіолог. Бакуменко Петро Іванович (* 1919 — † 1994) — український історик.
Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)
Джерело Погода в селі Максимівка
Посилання