Максим Володимирович Максимюк ( 24 липня 1977, Київ) — український актор театру та кіно, телеведучий. Заслужений артист України (2020).
Життєпис
Народився 24 липня 1977 року у місті Київ.
1994 року закінчив Київську гімназію №167 з поглибленим вивченням німецької мови. Вже у старших класах школи пізнав магію сцени, таким зачарованим і лишився.
1999 року був одним із останніх випускників Київського театрального інституту минулого сторіччя. Закінчив акторський факультет Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого (майстерню Ірини Молостової). Отримав диплом актора театру та кіно.
З 1996 по 2006 рік брав участь у постановках та проектах київських театрів (драматичного театру «Браво», академічного Молодого театру та академічного театру Драми та комедії на Лівому березі).
З 2008 року працює у театрі на Подолі.
Робота на телебаченні Ведучий програми «Було ваше – стало наше» (Інтер) Ведучий програми «На гачку» (Новий канал)
Фільмографія
— «Ігри дорослих дівчаток» — продавець у переході — «Дідусь моєї мрії» — — «Леся+Рома» — «Луна-Одеса» — водій лімузина 2007 — «Кольє для снігової баби» — Макс 2007 — «Давай пограємо!» — Помазок, сержант — «Здивуй мене» — водолаз 2008 — «Роман вихідного дня» — Сашко, адвокат Клавдії 2008 — «Почати спочатку. Марта» — епізод 2008 — «Мільйон від Діда Мороза» — старший дільничний 2008 — «Повернення Мухтара — 4» (71 серія «Перевірка») — худрук 2008 — «Абонент тимчасово недоступний» — Діма — «За загадкових обставин» (Фільм №1 «Потяг, який зник») — Водолазів 2009 — «Легенди чаклунської любові» — Генка 2009 — «Повернення Мухтара — 5» (17 серія «Кредитор») — Кузьменко 2009 — «1941» — Бондаренко, червоноармієць — «Чужа» — працівник похоронного бюро 2010 — «Віра Надія Любов» — епізод 2010 — «Брат за брата» — співробітник ППС — «Медове кохання» — продавець меду 2011 — «Ластівчине гніздо» — дільничний міліціонер — — «Таксі» — лікар швидкої допомоги — «Господиня тайги-2» — Лавр 2012 — «Ржевський проти Наполеона» — смс-кур'єр 2012 — «Дорога до порожнечі» — Аркадій Єрошкін, працівник кабельного телебачення 2012 — «Закохані у Київ» (кіноальмани) — чоловік 2012 — «Біла гвардія» — Смушкевич, секретар міського голови — — «Віталька» — Святий Валентин — «Шулер» — Вознюк 2013 — «Холостяк» — Нечіпорук, лейтенант одеської міліції — «Швидка допомога» (9 серія) — Сергій Матвійович Федотов, директор собачого притулку 2014 — «Пляж» (Фільми: №1 «Підкидьок», №12 «Заручники хвилі») — Посвалюк 2014 — «Київський торт» — продавець 2014 — «Давай поцілуємось» — Діма 2014 — «Все повернеться» — прокурор — «Остання електричка» — діловод — «Слуга народу 2» — Цісик, губернатор Харківської області 2016 — «Слідчий Тихонов» (Фільм 1 «Візит до Мінотавру») — Моня Садомський 2016 — «Майор і магія» — Ігор Ілліч, директор банку 2016 — «Недотуркані» — Іван Демидович Хабарчук — «Рятівники Алупки» 2017 — «Слуга народу 2. Від любові до імпічменту» — Цісик, губернатор Харківської області 2017 — «Невиправні» — Михайло Щука — «Пес-4» (16 серія «Ліки від здоров'я») — Семен Слуцький, лаборант Ковальчука 2018 — «Голос із минулого» — Матвій, однокласник Олексія, господар ресторану — — «Папік» — Петро Євгенович Шундріка, олігарх — «Папік-2» — Петро Євгенович Шундріка, олігарх
Робота в театрі
Київський драматичного театру «Браво» Київський академічний Молодий театр Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра
Київський академічний драматичний театр на Подолі — «Мертві душі» — Михайло Семенович Собакевич, поміщик — «Минулого літа в Чулимську» — МечеткінУ Києві пройде марафон вистав режисера Віталія Малахова… — «Вічно живі» — Миколай Миколайович Чернов, адміністратор філармонії 2015 — «Він і вона» — Гауптвахтов, Піскарьов, Капітонов, Оповідач — «Дівчина з ведмедиком, або Неповнолітня» Павла Ар'є за романом «Дівчина з ведмедиком» Віктора Домонтовича; реж. Стас Жирков — Тихменєв та інші 2018 — «Шоу про шоу» — Голос — «DreamWorks» / «Мрії оживають» Івана Вирипаєва; реж. Давид Петросян — Максимільян 2019 — «За двома зайцями» Оксани Прибіш за «однойменною п'єсою Івана Нечуй-Левицького та Михайла Старицького; реж. Ігор Матіїв — Прокіп Свиридович Сірко 2019 — «1984» Майкла Джина Саллівана за однойменним романом-антиутопією Джорджа Орвелла; реж. Сергій Павлюк — 3-й член партії 2019 — «Зойчина квартира» за Михайла Булгакова; реж. Максим Голенко — Онисим Зотикович Алілуя, голова будкому 2019 — «Останнє приземлення, або один день із життя внутрішнього органа» — Купріненко — «Спроба любити» — Акрба — «Ножиці» Пола Портнера; реж. Ігор Матіїв — майор
Нагороди і визнання 2020 — Заслужений артист України
Примітки
Посилання Максим Максимюк на сайті Театру на Подолі Максим Максимюк на порталі Кино-Театр.РУ https://theatre.love Максимюк Максим на порталі «Theatre.love» Максим Максимюк на сайті телеканала «ТЕТ» Максим Максимюк на порталі «Телепортал»