Йосіас фон Геерінген (; 9 березня 1850, Кассель — 9 жовтня 1926, Берлін) — німецький воєначальник Першої світової війни, генерал-полковник (1914).
Біографія Народився в аристократичній родині у курфюстві Гессен, син обергофмаршала і театрального режисера Йосіаса фон Геерінгена. Молодший брат Август фон Геерінген (1855—1927) дослужився до адмірала німецького військово-морського флоту.
Військову службу розпочав у 1867 році у рядах 80-го фузилерного полку, із 1868 року — лейтенант прусської армії. Учасник франко-прусської війни 1870—1871 років, за участь в боях був нагороджений Залізним хрестом 2-го класу. Із 1874 року — полковий ад'ютант, із 1876 року — ад'ютант 62-ї піхотної бригади. Із 1879 по 1886 рік служив у Генеральному штабі, у 1887—1890 роках служив у Військовому міністерстві. Із 1892 року — начальник відділу Генерального штабу. Із 1895 року — командир 117-го піхотного полку.
Із 1898 року — генерал-майор, начальника Військово-адміністративного департаменту Військового міністерства. Із 1901 року — генерал-лейтенант. У 1903—1906 роках — командир 22-ї піхотної дивізії. Із 1906 року — генерал від інфантерії. У 1906—1909 роках — командир 2-го армійського корпусу.
Військовий міністр Німеччини Із 19 серпня 1909 року — Військовий міністр Пруссії. На посаді військового міністра виступав проти збільшення чисельності особового складу німецької армії. Конфліктував з начальником Генерального штабу генералом Мольтке-молодшим. Через чвари з Генштабом 4 липня 1913 року звільнений з посади військового міністра і призначений начальником 2-ї армійської інспекції. Із 27 січня 1914 року — генерал-полковник.
Перша світова війна Із 2 серпня 1914 року — командувач 7-ї німецької армії, яка діяла в Ельзасі. На чолі армії завдав французам поразки у битві при Мюльгаузені. Під час битви на Марні основні сили 7-ї армії були перекинуті в район Лаона. Залишаючись на посаді командувача 7-ї армії восени 1914 року командував центральною групою німецьких військ в районі Реймса. 28 травня 1915 року нагороджений орденом Pour le Merite.
Із 22 серпня 1916 року — командувач Вищого командування берегової оборони. 24 листопада 1918 року вийшов у відставку.
Після війни У післявоєнний час був президентом Імперського військового союзу «Кіффхойзер». Жив у Берліні, де й помер і був похований.
Нагороди Орден Pour le Merite (Пруссія) Орден Чорного орла з ланцюгом (Пруссія) Залізний хрест 2-го класу (Пруссія) Орден Церінгенського лева (Баден) Королівський угорський орден Святого Стефана (Австро-Угорщина) Орден Леопольда I (Бельгія) Почесний громадянин міста Кассель
Примітки
Джерела
Thilo Vogelsang: Heeringen, Josias Oskar Otto von. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 8, Duncker & Humblot, Berlin 1969, ISBN 3-428-00189-3, S. 196 f. The Times History of the War". The Times. Vol. I. London. 1914—1921. OCLC 642276. Koenig, E. F. (1933). Battle of Morhange–Sarrebourg, 20 August 1914 (PDF) (Report). CGSS Student Papers, 1930—1936. Fort Leavenworth, KS: The Command and General Staff School. OCLC 462117869.