Ян Ілліч Таксюр (нар. 11 листопада 1952) — радянський та український російськомовний письменник, поет, сатирик, публіцист, редактор, засуджений за державну зраду та за обміном переданий Росії. Учасник, автор й ведучий багатьох телепередач, автор поетичних збірок , учитель історії. Голова «Клубу Голохвастова» газети «Київські відомості» (у співавторстві з О. Володарським; 1993—2010 роки, аж до закриття видання). Кавалер Ордена преподобного Нестора Літописця.
Відомий своїми проросійськими поглядами, критикою томоса про автокефалію ПЦУ і закону про мову, та прихильністю до «руского міра» загалом. Працював на забороненому за російську пропаганду телеканалі КРТ, а згодом став ведучим на проросійському ютуб-каналі «Перший Козацький». Поділяв погляди проросійського публіциста Олеся Бузини .
Є автором вірша «Міраж» (відомого також під назвою «Отак подивишся здаля…»), якого іноді помилково приписують Тарасові Шевченку. Ян Таксюр стверджує, що написав цей вірш з метою «посміятися над вузькістю і безумом національної ненависті й національного чванства», але «помилився».
Біографія Ян Ілліч Таксюр народився 11 листопада 1952 року. Після хрещення отримав ім'я Іоанн. 1969 року закінчив Київську середню школу № 17. 1974 року закінчив історичний факультет у Київському педагогічному інституті імені Горького. Після випуску з інституту служив у радянській армії, а згодом працював учителем історії. Водночас брав участь в аматорському театрі.
Твори писав ще з дитинства, а в 1980-ті роки почав публікувати сатиричні вірші, писати монологи для естради, а згодом і оповідання. За часів СРСР — постійний автор таких газет і журналів як: «Литературная газета», журнал «Крокодил», «Юность» . Згодом писав для таких видань як: «Кореспондент», «Обозреватель», «Дзеркало тижня. Україна» , «Версии» , «Известия в Украине», «Одна Родина», «Омилия», «Неделя.UA», «Радуга» і багатьох інших.
У співавторстві з Олександром Володарським писав тексти для багатьох зірок естради, вигадував сюжети для мультфільмів, був співголовою «Клубу Голохвастова» (1993—2010 ) газети «Київські відомості».
Публікує статті про православну віру і церкву, за що митрополит Української православної церкви (Московського патріархату) Онуфрій нагородив його орденом Нестора Літописця II ступеня. Був учасником Київського російського клубу, що виступав за відродження російської православної імперії.СБУ інкримінує лідеру «політичного православ'я» посягання на територіальну цілісність України
Державна зрада 10 березня 2022 року Яна Таксюра затримала СБУ в Києві за звинуваченням у державній зраді. 24 травня 2023 року засуджений до 12 років позбавлення волі за державну зраду. Після вироку суду, Таксюра обміняли на полоненого під Бахмутом українського військовослужбовця.
Особисте життя До обміну на полоненого українського військовослужбовця у травні 2023 року, жив і працював в Києві. Має сина і доньку.
За словами Яна Таксюра, йому вдалося подолати онкологічне захворювання.
Книги Таксюр Я. Отак подивишся здаля… [Текст]: мої улюблені вірші / Я. Таксюр. — К. : Візант, 2002. — 56 с. — ISBN 956-7041-15-X Таксюр Я. Кому на Україні жити добре. — К.: Амадей, 2004. — 112 с. — ISBN 966-7689-38-7. Таксюр Я. Круглов И. Сколько стоит каравай, или Таємниці рідного краю. — Киев: «Спринт-сервис», 2016. — 176 с. Таксюр Я. «100 кращих віршів». — 176 с. — К.: Саммит-книга, 2018. — ISBN 978-617-7672-06-6.
Примітки
Посилання