Самуїл Йосипович Альо́шин (справжнє прізвище — Котляр; 21 липня 1913, Замбрів — 27 лютого 2008, Москва) — російський драматург, сценарист; член Спілки письменників СРСР з 1954 рокуСамуил Алёшин / kino-teatr.ru. .

Біографія Народився року в місті Замброві (нині Підляське воєводство, Польща) у сім'ї лікаря і вчителькиАлёшин, Самуил Иосифович / Энциклопедия «Кругосвет». . 1935 року закінчив промисловий факультет Військової академії моторизації і механізації Червоної армії у Москві.

Брав участь у німецько-радянській війні, служив інженером в танкових військах СРСР, воював на Сталінградському фронті. Після демобілізації до 1952 року працював керівником лабораторії у Всесоюзному автотракторному науково-дослідному інституті, де у 1946 році захистив кандидатську дисертацію.

Нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора, медалями.

Помер в Москві 27 лютого 2008 року. Похований в Москві на Востряковському кладовищіМогила Самуїла Альошина на сайті «Московські могили»..

Творчість Літературну діяльність розпочав у 1939 році. Автор п'єс:

«Мефістофель» (1942, опублікована у 1963 році); «Тоді в Севільї» («Дон Жуан», 1947); «Директор» (1950); «Гоголь» (1952); «Сувора дівчина» (1953); «Людина з Стратфорда» («Шекспір ??», 1954, постановка 1964); «Одна» (1956); «Кожному своє» (1956, постановка 1965); «Усе залишається людям» (1959, постановка МХАТу); «Точка опори» (1960); «Дон Жуан» («Помста командора», 1960); «Палата» (1962); «Головна роль» (1964); «Дипломат» (1967); «Інша» (1968); «Сходи» (1976); «Якщо» (1977); «Тема з варіаціями» (1979); «Вісімнадцятий верблюд» (1983); «Весь я не помру» (1989); «Вогнище» (1991). </div> постановки в Україні «Директор» (1950 — Київський російський драматичний театр імені Лесі Українки; режисер Костянтин Хохлов, в ролі Потапова — Михайло Романов); «Усе залишається людям» (1960 — Львівський академічний театр імені Марії Заньковецької, режисер і виконавець головної ролі Борис Романицький); «Точка опори» (1960 — Херсонський український музично-драматичний театр); «Точка опори» (1962 — Миколаївський обласний український музично-драматичний театр); «Палата» (1963 — Донецький український музично-драматичний театр); «Палата» (1963 — Вінницький український музично-драматичний театр); «Дон Жуан» (1967 — Львівський театр юного глядача); «Дон Жуан» (1967 — Луганський український музично-драматичний театр); «Інша» (1971 — Миколаївський художній російський драматичний театр); «Кущ горобини» (1978 — Севастопольский російський драматичний театр); «Тема з варіаціями» (1980 — Харківський театр російської драми). У 1941—1947 роках писав гумористичні розповіді.

Автор сценнаріїв до фільмів: 1963 — Усе залишається людям; 1964 — Палата; 1971 — Дон Жуан в Талліні.

Примітки

Література ; С. А. Шевчишин. Альошин Самуїл Йосипович //