Вступ Боснії та Герцеговини до Європейського Союзу є заявленою метою нинішніх відносин між двома утвореннями. Боснія і Герцеговина була визнана ЄС як «потенційна країна-кандидат» на вступ після рішення Європейської ради в Салоніках у 2003 році і входить до поточного порядку денного майбутнього розширення ЄС. Боснія і Герцеговина бере участь у процесі стабілізації та асоціації, а торгові відносини регулюються Тимчасовою угодою.

Боснія і Герцеговина офіційно подала заявку на членство в ЄС 15 лютого 2016 року, після кількох років конституційних реформ і залучення до Дейтонської мирної угоди. Невиконання Боснією умов для закриття Офісу високого представника (УВП) у Боснії та Герцеговині, включаючи вирішення питань власності на державне та військове майно та впровадження конституційних реформ, не дозволило країні подати заявку до 2016 року.

9 грудня 2016 року Боснія і Герцеговина отримала анкету про вступ від Європейської комісії, а відповіді на анкету були подані в лютому 2018 року. 20 червня 2018 року Європейська комісія надіслала 655 додаткових запитань до Анкети. Тодішній голова президентства Боснії та Герцеговини Милорад Додик передав відповіді на додаткові запитання 5 березня 2019 року. Висновок щодо заявки Боснії опублікувала Європейська комісія у травні 2019 року. Двадцять два питання щодо політики та політичних критеріїв залишалися без відповіді, коли Боснія і Герцеговина подала свою останню відповідь 5 березня 2019 року. Вона залишається потенційною країною-кандидатом до тих пір, поки не зможе успішно відповісти на всі запитання в анкеті Європейської комісії, а також «забезпечити функціонування Парламентського комітету стабілізації та асоціації та розробити національну програму для прийняття acquis ЄС».

12 жовтня 2022 року Європейська комісія рекомендувала Раді надати Боснії та Герцеговині статус кандидата за умови, що буде зроблено ряд кроків. Вони включають виконання 14 ключових концепцій, запропонованих ЄС, які спрямовані на прогрес у зміцненні демократії та прав людини, а також 8 подальших цілей, які мають бути досягнуті: «судова реформа, запобігання конфлікту інтересів, боротьба з корупцією та організована злочинність, управління кордонами та міграцією, свобода медіа, захист журналістів і створення механізмів запобігання тортурам і жорстокому поводженню».

За оцінками багатьох оглядачів, Боснія і Герцеговина знаходиться на самому низу з точки зору інтеграції в ЄС серед країн Західних Балкан, які прагнуть вступити в ЄС.

Відносини ЄС встановив регіональний підхід до Західних Балкан у 1997 році з політичними та економічними критеріями для розвитку двосторонніх відносин. Наступного року було створено Консультативну робочу групу ЄС/Боснії та Герцеговини, щоб розпочати цей процес. З 2006 року робоча група була замінена на Моніторинг процесу реформ (RPM).

1 липня 2008 року було підписано Тимчасову угоду з питань торгівлі та торгівлі, яка набула чинности. Тимчасова угода була правовою базою для торгівлі між Боснією та ЄС у період з 2008 по 2015 рік. Односторонні торгові преференції («Автономні торговельні заходи») були введені ЄС для Боснії та Герцеговини у 2000 році. Торгівля зросла з 2008 року, а продукти ЄС отримали взаємну преференцію в Боснії та Герцеговині. ЄС є основним торговельним партнером Боснії та Герцеговини, і 73,5 % експорту з країни надійшло до ЄС у 2014 році після вступу Хорватії.

Фінансова допомога У бюджетному періоді 2007—2013 років Боснія і Герцеговина є бенефіціаром коштів Інструменту передвступної допомоги (ІПП). Як «потенційна країна-кандидат», Боснія має право фінансувати проєкти в рамках перших двох компонентів ПНД, сприяння перехідному періоду та інституційного розвитку та транскордонного співробітництва. Відповідність вимогам для трьох розширених компонентів IPA буде залежати від набуття Боснією статусу кандидата в ЄС та впровадження децентралізованої системи впровадження, упорядкування адміністративних спроможностей для автономного управління проектами та виплати коштів лише після контролю Комісії.

Пріоритети дій IPA для Боснії визначені в Європейському партнерстві 2008 року.

Боснія і Герцеговина зараз отримує 822 мільйони євро допомоги на розвиток до 2020 року від Інструменту передвступної допомоги, механізму фінансування країн- кандидатів на ЄС.

Процес лібералізації візового режиму 1 січня 2008 року набула чинности угода про спрощення візового режиму та реадмісію між Боснією і Герцеговиною та ЄС. Боснія і Герцеговина взяла участь у діалозі щодо лібералізації візового режиму з країнами Шенгену, розпочатому Європейською комісією 26 травня 2008 року. 8 листопада 2010 року Рада Європейського Союзу затвердила безвізовий режим для громадян Боснії та Герцеговини. Рішення набрало законної сили 15 грудня 2010 року.

Спеціальний представник ЄС Петер Соренсен обіймав посаду СПЄС у Боснії та Герцеговині з вересня 2011 року по жовтень 2014 року. Його посаду було відокремлено від посади Високого представника з Боснії та Герцеговини (яке залишиться в руках Валентина Інцко) і об'єднано з посадою голови представництва ЄС у БіГ з метою посилення стратегії передприєднання до ЄС. Боснія і Герцеговина. Його замінив Ларс-Гуннар Вігемарк.

Операції CFSP та ЄПБО У 2004 році Поліцейська місія Європейського Союзу (EUPM), започаткована в Боснії та Герцеговині, є першою місією Європейської політики безпеки та оборони (ЄПБО). Того ж року EUFOR Althea замінив місію НАТО SFOR.

Процес стабілізації та асоціації У 1999 році був запропонований процес стабілізації та асоціації (ПСА) для п'яти країн регіону, включаючи Боснію та Герцеговину. У червні 2000 року Європейська Рада у Фейрі визнала, що всі країни ПДП є «потенційними кандидатами» на членство в ЄС. У листопаді того ж року на Загребському саміті було розпочато регіональний процес SAP.

Процес підписання Угоди про стабілізацію та асоціацію (ПСА) розпочався у 2003 році з техніко-економічного обґрунтування, проведеного Комісією щодо спроможності Боснії та Герцеговини впроваджувати Угоду. Того ж року, у червні, Європейська Рада в Салоніках підтвердила ПДД як основну основу відносин між ЄС та Західними Балканами, нагадавши про перспективу вступу для всіх країн регіону.

18 лютого 2008 року Рада ЄС прийняла нове Європейське партнерство з Боснією і ГерцеговиноюText of the European Partnership for Bosnia and Herzegovina, в якому були визначені короткострокові та середньострокові пріоритети допомоги ЄС Боснії та Герцеговині через кошти ПНД.

Угода про стабілізацію та асоціацію

Переговори та підписання Переговори щодо Угоди про стабілізацію та асоціацію (ПСА), необхідну для подання заявки на членство, розпочалися у 2005 році і спочатку очікували, що вони будуть завершені наприкінці 2007 року, але переговори зупинилися через розбіжності щодо реформи поліції.

SAA був парафований 4 грудня 2007 року тимчасовим прем'єр-міністром Ніколою Шпіричем. Парафування відбулося після успішних переговорів Мирослава Лайчака щодо ухвалення його нових законів про правила кворуму, а також відданості боснійських тагерцеговинських політиків впровадженню реформи поліції. Після ухвалення поліцейської реформи в квітні 2008 року угода була підписана 16 червня 2008 року.Bosnia and Herzegovina initials pre-membership agreement with EU , Xinhua, 2007-12-05Bosnia signs EU pre-accession deal , EUobserver, 2008-06-17 Реформи, обіцяні Прудською угодою, «побудують спроможність держави відповідати вимогам процесу інтеграції до ЄС».To Continue in the Spirit of Prud Agreement

Блокування ПСА Остання країна ЄС, яка ратифікувала ССА, Франція, зробила це в лютому 2011 року. SAA мав набути чинності протягом 40 днів, але був заморожений, оскільки Боснія не виконала своїх попередніх зобов'язань, що призвело б до негайного призупинення дії SAA. Зобов'язання, які Боснія має виконати до набуття чинності ССА, включають прийняття закону про державну допомогу та національний перепис населення, а також виконання рішення Європейського суду з прав людини Finci та Sejdic, що вимагає внесення поправок до Конституції, щоб дозволити представникам меншин бути обраним президентом Боснії і Герцеговини і отримати місця в Палаті народів . ЄС також вимагає від країни створення єдиного органу для управління їхніми відносинами з ЄС. Прийняття державних законів з вищезазначених питань перешкоджає опозиція уряду Республіки Сербської, який вважає такі питання виключною компетенцією двох утворень Боснії та Герцеговини.Press: Bosnia-EU relations put on hold , Daily T.Portal, 26 April 2011

Хорватська ініціатива У березні 2014 року міністр закордонних справ Хорватії Весна Пусич на сесії Ради Європейського Союзу запропонувала іншим країнам ЄС надати Боснії та Герцеговині статус спеціальної країни -кандидата в ЄС у пам'ятній записці, поданій під час зустрічі. Міністр Пусич зазначив, що Хорватія не пропонує знижувати критерії членства, а радше, що країни-члени мають зайняти активну позицію у співпраці з Боснією та Герцеговиною, а не просто висувати високі критерії, а потім просто чекати, коли щось станеться. Хорватія також запропонувала виконати рішення у справі Sejdic and Finci v. Боснія і Герцеговина більше не повинна бути передумовою для прогресу Боснії і Герцеговини до ЄС, але це питання разом з питанням нового конституційного ладу Боснії і Герцеговини має бути вирішене після того, як Боснія і Герцеговина отримає статус спеціального ЄС Країна-кандидат у переговорах по розділах 23 і 24.

Німецько-британська ініціатива Ініціатива міністрів закордонних справ Німеччини та Сполученого Королівства Франка-Вальтера Штайнмаєра та Філіпа Геммонда відповідно щодо прискорення вступу Боснії та Герцеговини до Європейського Союзу була оголошена на так званій зустрічі міністрів Аспенської ініціативи закордонних справ наприкінці 2014 р. Двоє запропонували, щоб ССА набув чинності без попереднього впровадження конституційних поправок, яких вимагають Фінчі та Сейдіч, за умови, що боснійська влада схвалить декларацію, яка зобов'язується провести реформи, необхідні для європейської інтеграції. Міністри закордонних справ закликали місцевих боснійських політиків якнайшвидше розпочати необхідні реформи після формування нового уряду після загальних виборів 2014 року.

Декларація була спільно підписана тристороннім президентством 29 січня і схвалена парламентом 23 лютого. Рада ЄС схвалила набуття чинності ССА 16 березня 2015 року. SAA набув чинності 1 червня 2015 року.

Внутрішня реакція на німецько-британську ініціативу

Підтримку ініціативи на зустрічі з послами Німеччини та Сполученого Королівства висловив член президентства Боснії та Герцеговини Желько Комшич . Милорад Додік, колишній президент Республіки Сербської та член президентства, заявив, що підтримує ініціативу, якщо вона не зачіпає конституційну юрисдикцію Республіки Сербської. Панєвропейський союз Боснії та Герцеговини заявив, що повністю підтримує ініціативу та лист міністрів закордонних справ Німеччини та Великої Британії, адресований громадянам Боснії та Герцеговини.

Міжнародна реакція на німецько-британську ініціативу

Високий представник у Боснії та Герцеговини: речник офісу Верховного представника Боснії та Герцеговини заявив, що УВП вітає будь-яку ініціативу, яка може розблокувати прогрес у реформах шляхом підвищення функціональності та ефективності держави і таким чином прискорити прогрес Боснії. і Герцеговина на шляху до Європейського Союзу. Європейський Союз: Високий представник Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Федеріка Могеріні сказала, що вона високо цінує ідеї, представлені в Берліні, і що їх мета полягає в тому, щоб Боснія і Герцеговина знову почала рухатися до європейської інтеграції. Сполучені Штати Америки: Джен Псакі, речниця Держдепартаменту США, заявила, що Сполучені Штати вітають і підтримують ініціативу реформ у Боснії та Герцеговині, оприлюднену міністрами закордонних справ Німеччини та Сполученого Королівства в Берліні.