Пушкінопа́д — серія демонтажу пам'ятників, пам'ятних дошок та інших об'єктів вшанування, а також, ширше, — перейменування об'єктів, названих на честь російського письменника Олександра Пушкіна, що почалася під час російського вторгнення до України 2022 року, частина дерусифікації в Україні.
Історія До 2022 року Олександр Пушкін був третьою за поширеністю історичною постаттю у топоніміці та міському просторі України. У 2021 році тисячі топонімічних об'єктів в Україні носили його ім'я. Лише в Полтавській області станом на 24 лютого 2022 року нараховувалося 120 таких об'єктів. Український дослідник Володимир Єрмоленко зазначав, що російська література була «засобом імперського проєкту та націоналістичного світогляду» Росії, наводячи як приклади творчість Пушкіна, Лермонтова та Гоголя. Зокрема, у поемі «Полтава» Пушкін описав виступ гетьмана Івана Мазепи проти царя Петра І під час Карла XII як зраду та аморальний вчинок, протиставивши Мазепу «великому» Петру.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року постать Пушкіна в українському публічному просторі стала сприйматися аналогічно до радянських пам'ятників Леніну в часи так званого «ленінопаду». Це явище отримало назву «пушкінопад» (від «Пушкін» + суфікс «-пад» — «падати»). Першим широко відомим випадком став демонтаж пам'ятника Пушкіну в Мукачеві 7 квітня 2022 року. 9 квітня пам'ятники були демонтовані в Ужгороді та Тернополі. Міський голова Тернополя Сергій Надал зазначив:«Злочини росіян проти українського народу: вбивства, катування людей, ґвалтування жінок і дітей, руйнування українських міст перекреслили всю культуру російського народу. Цим злочинам немає пояснення. Вони не залишають нам вибору. Все російське потрібно демонтувати. В тому числі пам'ятник російському письменнику».
Під час російської окупації Херсона у 2022 році образ Пушкіна використовувався як символ російської пропаганди: в місті з’являлися білборди із зображенням поета та написами «Росія тут назавжди». Після звільнення Херсона українськими військами 11 листопада 2022 року ці символи були демонтовані.
У 2022 році твори російських та радянських авторів, зокрема Пушкіна, були вилучені з програми з іноземної літератури в українських школах.
У березні 2023 року Верховна Рада ухвалила Закон України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», який забороняв використання топонімів, пов'язаних із Росією. 21 квітня 2023 року його підписав президент Володимир Зеленський. Міністерство культури та інформаційної політики тоді зазначило:«Олександр Пушкін — це „вєлікій могучій рускій язик“, це схвалення загарбницької політики російських царів, це виправдання війн та геноцидів російської влади. Росіяни не знають літератури, яка була до Пушкіна. Але чи є йому місце на вулицях українських міст?».На початку червня 2024 року ГО «Декомунізація. Україна» повідомила, що в Україні залишалося менше 300 топонімів на честь Пушкіна. Найбільше їх було в Запорізькій області (57) та Вінницькій області (38). У квітні 2025 року ця ж організація зафіксувала, що найбільша кількість збережених пам'ятників і меморіальних дощок Пушкіну залишалася в Одеській області (6 у самій Одесі). На окупованій Росією частині Донецької області залишалося 5 пам'ятників (4 у Донецьку та 1 у Маріуполі). У Києві на квітень 2025 року залишалося три меморіальні дошки, зокрема одна — прихована від публіки на станції метро «Університет».
Хронологія
До 2022 року Одним із найперших відомих випадків опору символічній присутності Олександра Пушкіна в Україні став підрив пам’ятника поетові в Харкові. Бюст Пушкіна, відкритий у Театральному сквері 1904 року до дня народження поета, вже за кілька місяців зазнав замаху. У ніч на 1 листопада 1904 року біля монумента пролунав вибух, що вибив понад сотню вікон у прилеглих будівлях і пошкодив постамент, однак сама скульптура вціліла. Жандармерія встановила, що підрив здійснила група активістів Української народної партії, пов’язана з Миколою Міхновським. Акція пояснювалася протестом проти відсутності в місті пам’ятника Тарасові Шевченку (який на той момент вже був демонтований) та як відповідь на офіційні імперські святкування. Акція також пояснювали антиукраїнськими висловлюваннями та творами самого поета, власне через спотворене зображення Івана Мазепи.
За майже чотири роки до акції «Пушкінопаду», 2 липня 2018 року в місті Золочеві, що на Львівщині, погруддя Пушкіну впало через природні причини — старіння і несприятливу погоду.
2022 рік Першою подією, яка набула широкого розголосу, став 7 квітня 2022 року демонтаж пам'ятнику Пушкіну у місті Мукачево. В Ужгороді та Тернополі пам'ятники російському поету демонтували 9 квітня. 22 березня 2022 року мешканець Тернополя облив червоною фарбою пам'ятник Пушкіну та написав на ньому «stop war». Своєю акцією він привернув увагу до необхідності демонтувати монумент. У Тернополі пам'ятник поету був встановлений у 1961 році. Перші ініціативи щодо його знесення з'явились у 2014 році, після вторгнення Росії в Україну.
11 квітня 2022 року у селі Заболотівці Львівської області демонтували погруддя Пушкіну.
19 квітня 2022 року в Кропивницькому запропонували прибрати пам'ятник Пушкіну, що наразі стоїть біля педагогічного університету. Демонтували 8 липня 2022 року.
26 квітня 2022 року в селі Міжлісне на Берегівщині Закарпатської області повалили пам'ятник Олександру Пушкіну, і почались наради щодо перейменування села.
28 квітня 2022 року в Конотопі було демонтовано пам'ятник Пушкіну, під час чого пам'ятнику відірвало голову.
30 квітня 2022 року в Чернігові демонтували пам'ятник Пушкіну.
5 травня 2022 року у Вінниці демонтували меморіальну дошку Пушкіну.
8 травня 2022 року бюст демонтовано у Делятині Івано-Франківської області.
13 травня 2022 року з вхідних воріт дендрологічного парку «Олександрія» у місті Біла Церква демонтовано погруддя Пушкіну.
21 травня 2022 року у Миколаєві демонтували пам'ятник Пушкіну.
1 червня 2022 року в Нікополі було пошкоджено пам'ятник Олександру Пушкіну.
Робоча група Міністерства освіти та науки України під час засідання 16 червня ухвалила Рішення про вилучення зі шкільних підручників більше 40 творів радянських та російських авторів, включаючи Олександра Пушкіна.
26 липня було демонтовано пам'ятник Пушкіну у Запоріжжі.
1 вересня 2022 року у Києві було демонтовано погруддя Пушкіну на території гімназії № 153.
11 жовтня 2022 року у Києві невідомими було демонтовано друге погруддя Пушкіна перед Національним транспортним університетом. Демонтаж присвятили лейтенанту Збройних сил України Денису Антіпову на псевдо «Бук»— відомому громадському активісту, викладачу корейської мови в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, який загинув у травні 2022 року в бою з російськими окупантами.
9 листопада 2022 року демонтовано пам'ятник Пушкіну у Харкові.
11 листопада 2022 року демонтували пам'ятник Олександру Пушкіну у Житомирі.
11 листопада 2022 року демонтовано та зник пам'ятник Пушкіну у місті Жмеринка.
17 листопада 2022 року демонтовано скульптуру Пушкіну у місті Чернівці.
20 листопада 2022 року невідомими було повалено погруддя Пушкіну у місті Нікополь.
21 листопада 2022 року демонтовано пам'ятник Пушкіну у місті Кременчук.
29 листопада 2022 року демонтовано меморіальну дошку Пушкіну у місті Миколаїв.
29 листопада 2022 року демонтовано памятник Пушкіну у місті Ананьїв Одеської області.
9 грудня 2022 року демонтовано пам'ятник Пушкіну у місті Тульчин.
16 грудня 2022 року демонтовано погруддя Пушкіна в Дніпрі.
23 грудня 2022 року демонтовано другу скульптуру Пушкіну у місті Чернівці.
24 грудня 2022 року демонтовано у місті Кролевець Сумської області.
27 грудня 2022 року демонтовано бюст Пушкіну з фасаду Чернівецького драматичного театру імені Ольги Кобилянської.
29 грудня 2022 року демонтовано погруддя Пушкіну у місті Полонне Хмельницької області.
29 грудня 2022 року демонтовано другу меморіальну дошку Пушкіну у місті Миколаїв.
30 грудня 2022 року у місті Кропивницький з фасаду бібліотеки імені Євгена Маланюка прибрали барельєф Пушкіну.
30 грудня 2022 року демонтовано пам'ятник Пушкіну у місті Краматорськ.
2023 рік 16 січня 2023 року демонтовано погруддя Пушкіну поблизу школи № 76 у місті Запоріжжя.
18 лютого 2023 року демонтовано пам'ятник у селі Біленченківка Полтавської області.
7 квітня 2023 року бронзову скульптуру Пушкіна при вході до одного з полтавських готелів замінили на скульптуру Григорія Сковороди. Скульптура була встановлена у 2019 році.
У травні 2023 року було демонтовано пам'ятник у селі Ольгопіль Вінницької області.
6 травня 2023 року демонтовано пам'ятник Пушкіну у місті Жовті Води Дніпропетровської області.
8 червня 2023 року в Глухові було демонтовано пам'ятник Пушкіну.
27 липня 2023 року демонтували пам'ятник Пушкіну у місті Полтава.
18 серпня 2023 року демонтували пам'ятник Пушкіну у місті Лубни.
4 вересня 2023 року зафарбовано мурал із Пушкіним у Харкові. Його було замінено на новий.
14 вересня 2023 року у Києві демонтували меморіальну дошку Пушкіну на вулиці Михайла Грушевського.
15 листопада 2023 року у Києві був демонтований найбільший пам'ятник Пушкіну у парку Івана Багряного.
2024 рік 12 січня 2024 року у місті Харків барельєф Пушкіна демонтували зі станції метро «Пушкінської».
15 серпня 2024 у Білгород-Дністровському було демонтоване погруддя Пушкіна в одному зі скверів міста.
15 листопада 2024 у Кривому Розі були демонтовані пам'ятники Пушкіну та Лєрмонтову.
2025 рік 28 лютого 2025 року у Коростишеві демонтовано погруддя Пушкіну.
18 травня 2025 року у Одесі демонтовано меморіальну дошку Олександру Пушкіну, що була встановлена на вулиці Дерибасівській у 2015 році
30 червня 2025 року у Берестині демонтовано погруддя Пушкіну.
25 липня 2025 року у Одесі демонтовано пам'ятну дошку Льву Пушкіну, брату Олександра Пушкіна.
1 серпня 2025 року у Болграді демонтовано погруддя Пушкіну у міському парку.
11 серпня 2025 року у Одесі замальовано арт-об'єкт «Тінь Пушкіна».
2026 рік 10 лютого 2026 року у Києві демонтовано погруддя на фасаді будинку вулиці Костянтинівській
2 липня 2026 року у м. Кам'янка Черкаська область. Демонтовано пам'ятник Пушкіну
Пам'ятники Пушкіну які підлягають демонтажу
м. Київ вулиця Януша Корчака, 60, барельєф із його зображенням станція метро «Університет». Закрито, а не демонтовано м. Одеса Погруддя біля міської ради Пам'ятник біля музею Погруддя на фасаді Одеського національного театру опери та балету м. Татарбунари
Окуповані території:
м. Донецьк (4 шт) м. Луганськ м. Маріуполь м. Скадовськ м. Генічеськ м. Каховка м. Бердянськ м. Мелітополь (3 шт) м. Севастополь м. Сімферополь м. Ялта м. Бахчисарай м. Керч м. Саки м. Євпаторія м. Феодосія селище Гурзуф (4 шт)
В інших країнах 30 травня 2023 року було демонтовано пам'ятник Пушкіну в парку Кронвалда у Ризі, Латвія. Пам'ятник було встановлено 2009 року з порушеннями. Член Ради Центру громадської пам'яті Дідзіс Шенбергс з цього приводу заявив, що демонтаж свідчень тоталітарного режиму та ознак русифікації слід прискорити.
30 листопада 2024 у Ризі було демонтовано пам'ятник коханці Пушкіна Анні КернРига, Латвія. Вчора тут було демонтовано пам'ятник коханці Пушкіна — Анні Керн..
Тези та антитези
Тези
Декомунізація та дерусифікація Пам'ятники Пушкіну вважаються символами російської імперської та радянської ідеології — їх демонтаж є складовою державної політики дерусифікації, що набула особливої активності після повномасштабного вторгнення Росії 2022 року. Законодавство (Закон «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», ухвалений 21 березня 2023 року) створює правові підстави для вилучення таких монументів з реєстру пам'яток і їх подальшого демонтажу. Міністерство культури ініціювало вилучення пам'ятників Пушкіну з Державного реєстру для прискорення демонтажу.
Символічна боротьба з агресором