Альціо́н священний (Todiramphus sanctus) — вид сиворакшоподібних птахів родини рибалочкових (Alcedinidae). Мешкає в Австралазії і Океанії.
Опис
Довжина птаха становить 19—24 см, вага 28—61 г. Верхня частина тіла синьо-зелена або бірюзова, шия і нижня частина тіла білі, боки охристі. На обличчі широка темна «маска», яка переходить у темну смугу на потилиці. Самиці мають дещо тьмяніше, більш зелене забарвлення, нижня частина тіла в них менш охриста. У молодих птахів краї пер на шиї, нижній частині тіла та крилах охристі або коричневі.
Підвиди Виділяють п'ять підвидів: T. s. sanctus (Vigors & Horsfield, 1827) — від Австралії до східних Соломонових островів; T. s. vagans (Lesson, R, 1828) — острови Лорд-Гав, Північний, Південний, Кермандек і Стюарт; T. s. norfolkiensis (Tristram, 1885) — острів Норфолк; T. s. canacorum (Brasil, 1916) — острови Нова Каледонія і ; T. s. macmillani (Mayr, 1940) — острови Луайоте.
Самоанський альціон раніше вважався підвидом священного альціона.
Поширення і екологія Священні альціони гніздяться на більшій частині Австралії (за винятком посушливих внутрішніх районів), у Новій Зеландії і Новій Каледонії, локально на Новій Гвінеї. Популяції, що мешкають на південних двох третинах Австралії взимку мігрують на північ, до Нової Гвінеї, Соломонових островів, Малих і Великих Зондських островів. На Суматрі священні альціони вважаються рідкісними. Бродячі птахи спостерігалися на острові Різдва, в Малайзії, на Маршаллових островах, у Федеративних Штатах Мікронезії і Науру. В квітні-травні 2016 року пару священних альціонів спостерігали у філіппінській провінції Пампанга. До Австралії священні альціони повертаються в серпні-вересні.
Священні альціони живуть у сухих і вологих тропічних лісах і рідколіссях, зокрема в евкаліптових лісах, на луках, болотах та інших водно-болотних угіддях, на берегах річок, озер і біллабонгів, у мангрових лісах, на морських узбережжях, на полях і плантаціях, у парках і садахPizzey, Graham and Doyle, Roy. (1980) A Field Guide to the Birds of Australia. Collins Publishers, Sydney. . У Новій Зеландії вони демонструють висотну міграцію: під час негніздового періоду вони мігрують з гірських лісів до узбережжя та на відкриті рівнини.
Поведінка Священні альціони живляться різноманітними безхребетними, зокрема комахами й павуками, а також дрібними ракоподібними, іноді рибою, жабами, дрібними рептиліями, гризунами та навіть дрібними птахами. Вони чатують на здобич, сидячи на гілці, а коли поживу побачать, то пікірують до неї, після чого повертаються на сідало, вбивають здобич, ударяючи нею об гілку, а потім ковтають. Сезон розмноження триває з серпня по березень (переважно з вересня по січень), за сезон може вилупитися два виводки. Священні альціони гніздяться в норах, дуплах, або термітниках. В кладці від 3 до 6 блискучих білих яєць, розміром 25×22 мм. Інкубаційний період триває 17—18 днів. Насиджують і самиці і самці (переважно самиці). пташенята покидають гніздо через 4 тижні після вилуплення, однак батьки продовжують піклуватися про них ще 7—10 днів.
У культурі У культурі полінезійців священні альціони шанувалися через те, що вони часто мешкали поблизу марае та кладовищ, їх заборонялося вбивати. Також полінезійці вважали, що священні альціони здатні керувати хвилями.
Примітки
Посилання Sacred kingfisher calling video Photos and audio of sacred kingfisher from Graeme Chapman's photo library