Каню́к великодзьобий (Rupornis magnirostris) — вид яструбоподібних птахів родини яструбових (Accipitridae). Мешкає в Мексиці, Центральній і Південній Америці. Це єдиний представник монотипового роду Великодзьобий канюк (Rupornis)South American Classification Committee (2011) Revise generic boundaries in the Buteo group. Accessed 16 June 2011. Виділяють низку підвидів.
Опис
Довжина птаха становить 31-41 см, вага 250-300 г. Самиці і самці загалом схожі, однак самиці є більшими за самців приблизно на 20%. Забарвлення переважно сіре, нижня частина грудей і живіт поцятковані коричневими і білими смугами. Крила відносно короткі, махові пера мають рудуватий відтінок. Хвіст відносно довгий, на хвості 4-5 сірих смуг. Очі жовті. Дзьоб великий. Загалом забарвлення різниться в залежності від підвиду. У молодих птахів верхня частина тіла бура, нижня частина тіла охриста, груди смугастіAs illustrated in: .
Підвиди Виділяють дванадцять підвидів: R. m. griseocauda (Ridgway, 1874) — від Мексики (на південь від Коліми, Нуево-Леона і Тамауліпаса) до північно-західної Коста-Рики і західної Панами (1); R. m. conspectus Peters, JL, 1913 — південно-східна Мексика (Табаско, півострів Юкатан) і північний Беліз (2); R. m. gracilis Ridgway, 1885 — острови Косумель і (на схід від Юкатану) (4); R. m. sinushonduri (Bond, J, 1936) — острови і Роатан (на схід від Гондурасу) (5); R. m. petulans (Van Rossem, 1935) — південний захід Коста-Рики і Панами (на південь до річки ) (3); R. m. alius Peters, JL & Griscom, 1929 — (Панамська затока) (6); R. m. magnirostris (Gmelin, JF, 1788) — від Колумбії на південь до західного Еквадору, на схід до Венесуели і Гвіани, на південь до Бразильської Амазонії (від Мадейри до атлантичного узбережжя) (7); R. m. occiduus Bangs, 1911 — схід Перу, північ Болівії і захід Бразильської Амазонії (на південь від Амазонки, на захід від Мадейри) (9); R. m. saturatus (Sclater, PL & Salvin, 1876) — Болівія, Парагвай, південно-західна Бразилія (південний захід Мату-Гросу) і західна Аргентина (на південь до Ла-Ріохи) (11); R. m. nattereri (Sclater, PL & Salvin, 1869) — північно-східна Бразилія (на південь від Баїї) (8); R. m. magniplumis (Bertoni, AW, 1901) — південна Бразилія, північна Аргентина (Місьйонес) і сусідні регіони Парагваю (10); R. m. pucherani (Verreaux, J & Verreaux, É, 1855) — Уругвай і східна Аргентина (на південь до Буенос-Айреса) (12).
Поширення і екологія Великодзьобі канюки поширені від Мексики через Центральну Америку до більшої частини Південної Америки на схід від Анд. Вони живуть в різноманітних природних середовищах, зокрема у вологих і сухих тропічних лісах, рідколіссях і чагарникових заростях, саванах, на полях і плантаціях, в парках і садах. Уникають густих тропічних лісів, зустрічаються на висоті до 3000 м над рівнем моря. Великодзьобі канюки є одними з найпоширеніших хижих птахів в межах свого ареалу. Вони живляться комахами, плазунами і дрібними ссавцями, зокрема звичайними ігрунками Callithrix jacchus та іншими мавпами. Вони також полюють на дрібних птахів, однак значно рідше, ніж птахи-універсали, такі як споріднені, однак більші за розмірами білохвості канюки, або ніж спеціалізовані мисливці на птахів, такі як мексиканські соколи. Гніздо являє собою невелику площадку з гілочок, встелену дрібними шматочками кори і листям. Воно розміщується на дереві, в розвилці між гілками, зазвичай на узліссі. В кладці від 1 до 3 яєць, інкубаційний період триває 35-27 днів. Примітки