Валентин Павлович Мачка́сов ( 14 липня 1910, Самара — 1990, Рязань) — російський радянський актор театру.
Біографія Народився року в місті Самарі (нині Росія) у сім'ї актора. Під час Громадянської війни жив у Самарському дитячому будинку, брав участь у самодіяльності. Після закінчення семирічної школи працював електромонтером на заводі, грав у заводському творчому колективі «Синя блуза». У січні 1930 року був зарахований до трупи Самарського театру драми під керівництвом Арсенія Рідаля, де дебютував у ролі літнього попика-рибалки у п'єсі Олександра Афіногенова «Дивак»Н. А. Гулай. 100 лет со дня рождения народного артиста РСФСР В. П. Мачкасова. .
Згодом працював у театрах Рязані, Ашхабада, Дніпродзержинська, Уссурійська, Якутська, Владимира, Бєлгорода, Даугавпілса. У 1959—1965 роках — актор Алтайського крайового драмтеатруМачкасов Валентин Павлович / kino-teatr.ru. ; у 1966—1970 роках — актор Донецького російського драматичного театру в Жданові. Помер в Рязані у 1990 році.
Ролі
Гордій Павлович («Шануй батька свого» Віктора Лаврентьєва); Зиков, Яків, Тетерєв і Перчихін («Зикови», «Останні», «Міщани» Максима Горького); Єгорович («Всім смертям назло» Владислава Титова, Коленко Миленко); Кнуров, Прибутков («Безприданниця», «Остання жертва» Олександра Островського); Великий інквізитор («Джордано Бруно» Олега Окулевича); Лук'янов («Солов'їна ніч» Валентина Єжова); Шалий («Піднята цілина» за Михайлом Шолоховим); Мармеладов («Злочин і кара» за Федором Достоєвським); комісар Воробйов («Справжня людина» Теодора Лондона за повістю Бориса Польового «Повість про справжню людину»); Горбачов («Брати Єршови» Всеволода Кочетова); Сердюк («Іркутська історія» Олексія Арбузова); Новіков («Палата» Самуїла Альошина); Сартаков («Совість» Дори Павлової); комісар Позднишев, Зуб («Між зливами», «Океан» Олександра Штейна); Єпіхолов («Вишневий сад» Антона Чехова); Громов («Угрюм-ріка» за романом Вячеслава Шишкова); Кошкін («Любов Ярова» Костянтина Треньова); Ватажок («Оптимистична трагедія» Всеволода Вишневського); Глоба («Руські люди» Костянтина Симонова); Бочаров («Стурбова старість» Леоніда Рахманова); Барабаш («Чому усміхалися зірки» Олександра Корнійчука); Осип («Ревізор» Миколи Гоголя); Бенедикт («Багато галасу з нічого» Вільяма Шекспіра). </div>
Відзнаки Заслужений артист РРФСР з 1 вересня 1955 року. Народний артист РРФСР з 18 грудня 1965 року.
Примітки
Література Мачкасов Валентин Павлович // Театральная энциклопедия. Том 6 / Головний редактор П. О. Марков — Москва: Советская энциклопедия, 1967. — 1136 стп.; Зубков Ю. Судьбы актерские. Москва, 1969 ; Буров С., Отченашенко С. Из истории Мариупольского театра. Мариуполь, 1998 .