Лопатине (Назвы населеных пунктаў Рэспублікі Беларусь: Гомельская вобласць: нарматыўны даведнік / Н. А. Багамольнікава і інш.; пад рэд. В. П. Лемцюговай. — Мн.: Тэхналогія, 2006. — 382 с. (DJVU ).) — село в Поколюбицькій сільській раді Гомельського району Гомельської області Республіки Білорусь.
Географія
Розташування За 2 км від залізничної станції Костюківка (на лінії Жлобин — Гомель), 5 км на північ від Гомеля.
Транспортна мережа На автодорозі Остров — Гомель. Планування складається із довгої прямолінійної, майже широтної вулиці, до якої з півночі приєднується коротка прямолінійна вулиця. Забудована двосторонньо, переважно дерев'яними будинками садибного типу.
Історія
У складі Великого князівства Литовського За письмовими джерелами Лопатіно відоме з XVIII століття як село у Речицькому повіті Мінського воєводства Великого князівства Литовського.
У складі Російської імперії Після першого поділу Речі Посполитої (1772) у складі Російської імперії.
У володінні фельдмаршалів У 1798 році в складі Богуславської економії Гомельського маєтку, у володінні фельдмаршала графа Петра Олександровича Рум'янцева-Задунайського, з 1834 — фельдмаршала князя Івана Федоровича Паскевича.
У складі Поколюбицької волості У 1885 році діяв хлібний магазин. Відповідно до перепису 1897 року була школа грамоти. У 1909 році 1683 десятин землі, церковнопарафіяльна школа, млин, у Поколюбицькій волості Гомельського повіту Могилівської губернії.
У складі СРСР
Довоєнні роки 1926 року працювали поштовий пункт, школа. З 8 грудня 1926 року по 30 грудня 1927 року центр Лопатинської сільської ради Гомельського району Гомельського округу. У 1929 році організований колгосп «Лопатино», працював вітряк.
Німецько-радянська війна
Бої Під час німецько-радянської війни німецькі окупанти 1943 року частково спалили село. Абдулла Гізатуллін 20 вересня 1943 року в бою за село відбив контратаку двох танків і піхоти ворога, і в подальшому наступі зі своїм відділенням придушив кулеметну точку супротивника, що заважала просуванню наших частин. Звільнено село 26 листопада 1943 року. На фронтах та у партизанській боротьбі загинули 179 жителів.
Повоєнні роки У 1962 році до села приєднано селище Громовой.
У 1967 році біля школи встановлено скульптурну композицію на честь жителів, що загинули під час Другої світової війни.
Республіка Білорусь У селищі розташовані середня та музична школи, Будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, 2 магазини, лазня, дитячий садок, відділення зв'язку.
Населення
Чисельність
2009 — 806 мешканців.
Динаміка
Література
Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя. Т.1, кн.1. Гомельская вобласць/С. В. Марцэлеў; Рэдкалегія: Г. П. Пашкоў (галоўны рэдактар) і інш. — Мн.: БелЭн, 2004. 632с.: іл. Тыраж 4000 экз. ISBN 985-11-0303-9 ISBN 985-11-0302-0
Примітки