Катрін Спаак (; 3 квітня 1945, Булонь-Біянкур — 17 квітня 2022, Рим) — французька акторка та співачка.

Життєпис Народилася 3 квітня 1945 року у французькому місті Булонь-Біянкур в бельгійській родині. Її батьки — сценарист Шарль Спаак (1903—1975) та акторка Клодія Клевс (1905—1996). Її дід — письменник Поль Спаак (1871—1936), її дядько — політик Поль-Анрі Спаак (1899—1972), Прем'єр-міністр Бельгії (1938—1939, 1946—1949) та генеральний секретар НАТО (1957—1961). Її сестра Аньєс Спаак (нар. 1944) — акторка та фотограф.

В кіно дебютувала у 14-річному віці з невеликою роллю у драмі «Діра» Жака Беккера. 1960 року зіграла свою першу головну роль у фільмі «Солодкі обмани» Альберто Латтуади. Тоді ж уклала контракт зі звукозаписуючим лейблом Discini Ricordi і випустила свою першу платівку на 45 обертів. 1964 року отримала премію Давид ді Донателло-Золота тарілка за головну роль у фільмі «Нудьга» Даміано Даміані за однойменним романом Альберто Моравіа.

1967 року спробувала себе у Голлівуді, виконавши одну з головних ролей у фільмі «Готель» Річарда Квайна за романом Артура Гейлі.

У 1978—1979 роках виконувала роль Роксани в музичній комедії «Сірано» Рікардо Паццальї і Доменіко Модуньйо (за мотивами п'єси «Сірано де Бержерак» Е. Ростана) у постановці Даніеле Д'Анза.

В середині 1980-х років почала працювати на телебаченні, виступивши автором та ведучою низки популярних телешоу на каналах Rai 3, LA7 та інших.

2007 року брала участь в телешоу «Танці з зірками». 2015 року з'явилася у реаліті-шоу «Острів знаменитостей» на Canale 5.

У березні 2020 року перенесла крововилив у мозок.

Катрін Спаак померла 17 квітня 2022 року у Римі в 77-річному віці.

Особисте життя Спаак чотири рази була у шлюбі, кожен з яких завершився розлученням: 1963—1971 — Фабриціо Капуччі, італійський актор. 1963 року у пари народилася дочка Сабріна, яка також стала акторкою. 1972—1978 — Джонні Дореллі, італійський актор, співак та телеведучий. У цьому шлюбі народився син Габріеле. 1993—2010 — Даніель Рей, французький архітектор. 2013—2019 — Владіміро Тузеллі (який був молодший за Спаак на 18 років).

Вибрана фільмографія

Дискографія

Студійні альбоми Catherine Spaak (1963) Noi siamo i giovani… (1965) Promesse… Promesse … (1970, спільно з Джонні Дореллі) Toi et Moi (1974, спільно з Джонні Дореллі) Catherine Spaak (1976) Cyrano (1978, спільно з Доменіко Модуньйо) U Spaak (2011) Сингли Perdono / Tu ed io (1962) Quelli della mia età / Ho scherzato con il cuore (1963) Prima di te dopo di te / Noi due (1963) Tu ridi di me / Mes amis, mes copains (1963) Questi vent'anni miei / Penso a te (1964) Non è niente / Giorni azzurri (1964) L'esercito del surf / Mi fai paura (1964) Se mi vuoi mi vuoi / La nostra primavera (1965) Ieri / Vent'anni o poco più (1966) La notte è fatta per rubare / Sogni e niente più (1967) Vilja / Tace il labbro (1968) Igor e Natacha/Un giorno (1968) Oh! / Qualcosa sta cambiando (1969) Con quale amore, con quanto amore / I regali del passato (1970) Non mi innamoro più / Promesse promesse (1970, спільно з Джонні Дореллі) Il Padrino / Song Sung Blue"' (1972, спільно з Джонні Дореллі) Una serata insieme a te / Non so più come amarlo (1973, спільно з Джонні Дореллі) Così un uomo e una donna / Proviamo a innamorarci (1973, спільно з Джонні Дореллі) Un'estate / Ciao (1975) Confessione / Mea culpa (1975, спільно з Джонні Дореллі) Post scriptum / Meditazione 2 (1975) Dieci anni in più / Mi sono innamorata di mio marito (1976) Vivere con te / Lei (1977) Pasticcio / Canterai se canterò'' (1979)

Нагороди Давид ді Донателло (1964) Премія Золота тарілка (Targa d'oro) за головну роль у фільмі «Нудьга».

Галерея

Примітки

Посилання