M982 Excalibur (колишнє позначення XM982) — високоточний артилерійський снаряд калібром 155 мм. Створений спільними зусиллями різних дослідницьких підрозділів Армії США та компанією Raytheon.
До розробки та виробництва боєприпасу залучена низка компаній, зокрема, Raytheon, BAE Systems, Camber Corporation, Huntington Ingalls Industries, та інші.
Система наведення інерціальна комбінована з GPS. Завдяки високій точності снаряд може вражати цілі на відстані до 75-150 м від дружніх підрозділів, або ж коли цілі знаходяться серед цивільної забудови й використання традиційних некерованих артилерійських снарядів неможливе через високий ризик супутніх втрат.
У 2015 році США мали намір придбати 7474 снарядів при сукупній вартості $1,9341 млрд (що приблизно дорівнює $ за снаряд). Вже у 2016 році вартість одного снаряду вдалось знизити до $ за одиницю.
Випробування версії з наведенням за відбитим променем лазера для стрільби з корабельної артилерії розпочались у 2015 році Program cost is $1,934.1m (FY15) of which $790.4m is procurement cost, for 7,474 rounds for the US Army«Raytheon's combat-proven Excalibur moves closer to sea-based application.» — Raytheon news release, 30 September 2015http://raytheon.mediaroom.com/2016-02-16-US-Army-awards-Raytheon-31-8-million-contract-for-continued-Excalibur-production — Raytheon news release, February 16, 2016. Contract amount was $31.8 million for 464 rounds..
Станом на жовтень 2018 року в бойових умовах здійснили 1 400 пострілів цим снарядомRaytheon, US Army upgrade Excalibur precision guided projectile . Army Recognition. 9 October 2018..
Історія розробки Програма «Excalibur» розпочалася в 1992 році. Документ вимог щодо експлуатаційних характеристик від травня 1997 року передбачав 200 000 пострілів некерованого снаряда з підвищеною дальністю за орієнтовною ціною $4 000 за постріл, і 23 січня 1998 року компанія Texas Instruments отримала початковий контракт на стадію інженерного та виробничого розвитку. У листопаді 2001 року обсяг був скорочений до 76 677 пострілів, а згодом ще знижений до 61 483, проте розробників підбадьорив досвід Індії, яка використовувала російські керовані снаряди «Краснополь» проти пакистанських бункерів у війні в Каргілі 1999 року.
У березні 2004 року програма була об'єднана зі шведсько-американською програмою для створення коректованих по траєкторії боєприпасів, що було відображено в новому документі вимог у вересні 2004 року, який відмовився від варіанту касетного боєприпасу DPICM на користь варіанту з осколково-фугасною боєголовкою. Пізніше того ж року армія США знизила свій запланований обсяг замовлення до 30 000 артилерійських пострілів. У травні 2005 року було затверджено малосерійне виробництво з обсягом 500 снарядів, а в червні 2005 року Raytheon отримала контракт на виробництво 165 снарядів на суму $22,1 мільйона. У вересні того ж року снаряд успішно продемонстрували на випробувальному полігоні Юма, АрізонаTroops could have new Picatinny-developed smart artillery munition by March – RDECOM Magazine . У червні 2006 року Raytheon отримала контракт на $42,7 мільйона для виробництва 335 снарядів Excalibur та пов'язаних з ними тестових виробів та послуг на той фінансовий рік.
У серпні 2006 року були виявлені технічні проблеми, пов'язані з чутливістю до навколишнього середовища та блокуванням сигналу GPS, що перенесло очікувану дату введення в експлуатацію на весну 2007 року. Випробування у вересні продемонструвало фактичне середнє кругове ймовірне відхилення (КІВ) 5 м або менше.
Перший етап Ia-1 завершив випробування на початку 2007 року, а у квітні того року армія США схвалила термінове введення снаряду в експлуатацію для розгортання в Іраку. Excalibur вперше був використаний в Іраку в травні 2007 року . Етап Ia-2 досяг дальності 40 км у демонстрації вогню в квітні 2007 року, а в липні виконавчий директор армійських закупівель схвалив рішення про введення в малосерійне виробництво для Ia-2. Снаряд було розроблено за фінансової підтримки Швеції в розмірі $55,1 мільйона, яка очікувала отримання боєприпасів у 2010 році. В Афганістані Excalibur дебютував у лютому 2008 року. У жовтні 2007 року армія Австралії замовила снаряди Excalibur на суму $40 мільйонів, а у квітні 2008 року замовлення було переглянуто до орієнтовної суми $58 мільйонівDefense Security Cooperation Agency, 1 October 2007 Defense Security Cooperation Agency, April 2008 . У 2008 році одинична вартість снаряда становила $85 000.
У вересні 2008 року компанії Raytheon і Alliant Techsystems отримали конкурентні контракти на розробку для серійного виробництва етапу Increment Ib, але Raytheon отримала остаточний контракт на виробництво у серпні 2010 року . Випробувальні постріли снарядів Ia-1 у березні 2009 року показали, що інерційний вимірювальний блок Honeywell не відповідав стандартам, і його замінили блоком від Atlantic Inertial Systems. У квітні 2010 року заплановане замовлення армії США було скорочено з 30 000 до 6 264 пострілів, що значно підвищило одиничну вартість і спричинило розслідування відповідно до поправки Нанна-Маккьорді. Зазвичай порушення Нанна-Маккьорді означає проблеми в програмі, але звіт RAND 2012 року дійшов висновку, що підвищення одиничної вартості було викликане скороченням кількості закупівлі, оскільки для досягнення того ж ефекту було потрібно менше снарядів через покращену точність сучасної артилерії.
У грудні 2012 року Raytheon отримала контракт на $56,6 мільйона на малосерійне виробництво снарядів Excalibur IbRaytheon's new precision artillery ready for low-rate initial production – Raytheon press release, 20 February 2013. 10 вересня 2013 року Raytheon отримала контракт на $54 мільйони на другу партію артилерійських снарядів Excalibur Ib. Excalibur Ib відрізняється підвищеною надійністю та нижчою одиничною вартістю порівняно з попередніми Excalibur Ia-1 і Ia-2. На момент надання контракту в театрі військових дій було використано понад 690 снарядів Excalibur. У лютому 2014 року армія США та Raytheon випустили 30 снарядів Excalibur Ib по тестових цілях для підтвердження продуктивності та надійності конфігурації перед серійним виробництвом. Снаряди стріляли з гаубиць Paladin і M777 на дальностях від 7 до 38 км, кожен влучив у ціль із середнім відхиленням 1,6 м.
3 квітня 2014 року був зібраний останній снаряд Excalibur Ia, що ознаменувало перехід на фокусування снарядів Increment Ib. Понад 6 500 снарядів Ia було поставлено армії та морській піхоті США, а також кільком міжнародним замовникам. Початкове оперативне тестування та оцінка для Excalibur Ib було завершено в травні 2014 року, що наблизило снаряд до повномасштабного виробництва. Під час тестування Excalibur Ib середнє відхилення від цілі склало менше 2 м. 31 липня 2014 року Raytheon отримала контракт на $52 мільйони на запуск серійного виробництва снаряда Excalibur Ib.
У червні 2014 року Raytheon успішно протестувала снаряд Excalibur S із системою наведення GPS/SAL. Цей варіант включає лазерний трекер у снаряд Excalibur Ib. Тестування підтвердило здатність LST витримувати запуск з гаубиці: снаряд був спочатку наведений за координатами GPS, а потім наведений на ціль за допомогою лазерного цілевказівника. У лютому 2020 року Raytheon оголосила, що Excalibur S був успішно випробуваний проти рухомої цілі з використанням лазерної головки самонаведення.
У квітні 2024 року компанія Hanwha Aerospace провела випробувальні стрільби M982A1 Excalibur Increment Ib на випробувальному полігоні Юма, використовуючи норвезький варіант K9 VIDAR. K9 застосовував різні режими детонаторів і досяг точності менше одного метра (КІВ) у режимі контактного підриву та 5 метрів над ціллю в режимі підриву на висоті, на відстані 50 км.
Excalibur N5 У вересні 2015 року компанія Raytheon провела бойове випробування Excalibur N5 — ініціативи, профінансованої компанією, для зменшення калібру снаряда Excalibur з 155 мм до 127 мм (5") для використання з морськими гарматами на есмінцях і крейсерах. Excalibur Ib і N5 мають 70% спільних компонентів, 99% однакове програмне забезпечення та однаковий блок керування та навігації. Основні задачі Excalibur N5 — це дозволити військовим кораблям точно обстрілювати наземні цілі для підтримки військ на узбережжі та недорого знищувати швидкі бойові катери на великій відстані.
Некеровані 127 мм снаряди з морських гармат Mark 45 мають дальність до 13 морських миль (24 км), але можуть вести точний вогонь лише на відстань до 8 морських миль (15 км), тоді як малі атаки з крилатими ракетами можуть запускатися з відстані 15–20 морських миль (28–37 км). Як і наземна версія, Excalibur N5 розкриває кермові стабілізатори після запуску, що дозволяє снаряду планувати на більші відстані перед тим, як повернутися носом вниз і пікірувати на ціль, розширюючи дальність до 20–26 морських миль (37–48 км) залежно від довжини ствола гармати. Хоча дальність була б більшою з ракетним двигуном, це також збільшило б вартість. Додані альтернативні системи наведення для ураження маневруючих цілей, такі як лазерне наведення, що вимагає позначення цілі, і радар міліметрового діапазону, який не потребує зовнішнього наведення.
Назва Високоточний снаряд M982 названий на честь легендарного магічного меча Екскалібура — зброї короля Артура.
Варіанти
Існують три основні версії системи. Першою була версія Increment I.
Increment I має унітарну бойову частину для застосування проти стаціонарних цілей. Increment Ia-1: Снаряд з меншою ефективною дальністю, створений внаслідок пришвидшення розробки. Прийнятий на озброєння в 2007 році. (XM982)Precision Strike Association Excalibur Overview . Increment Ia-2: Снаряд зі збільшеною ефективною дальністю та захистом від придушення GPS сигналу. (M982). Increment Ib: Готовий для серійного виробництва снаряд з нижчою вартістю але повним набором характеристик. (M982A1). Excalibur S: Створений в ініціативному порядку компанією Raytheon на основі Excalibur Ib снаряд з наведенням за лазерним променем. Таким чином снаряд отримав можливість вражати рухомі цілі або ж змінювати точку ураження вже після пострілуRaytheon Unveils Excalibur with Dual GPS and Semi-Active Laser Guidance — Deagel.com, 20 June 2013. Excalibur N5: Версія Excalibur S але зі зменшеним калібром 127 мм для використання у корабельній артилеріїExcalibur S artillery shell can change course in flight — Defensesystems.com, 16 June 2014. Також існує проєкт розробки голівки самонаведення з РЛС міліметрового діапазону для операцій типу «вистрелив та забув». Excalibur EST: Excalibur Shaped Trajectory (зі змінною траєкторією), має можливість вражати ціль під заданим кутом, представлено в серпні 2018 році та прийнятий на озброєння невдовзі після того. Increment II «Розумний» снаряд для ураження рухомих цілей. Касетна бойова частина може містити або 65 бойових елемента DPICM або пару SADARM. Increment III: снаряд з можливістю автоматичного розпізнавання цілей, пошуку й ураження окремих машин з відомими характеристиками.
Сумісність Зі снарядом Excalibur сумісні наступні САУ та гаубиці: M109A6 Paladin та M109A7 AS-90 PzH 2000 G6 Archer CAESAR AHS Krab M198 M777
Бойове застосування
M982 Excalibur вперше був використаний під час Іракської війни в травні 2007 року, а в Афганістані Excalibur дебютував у лютому 2008 року.
У лютому 2012 року гаубиця M777 Корпусу морської піхоти США в провінції Гельманд, Афганістан, випустила один снаряд Excalibur, який вразив групу бойовиків на рекордній для морської піхоти відстані 36 км .
Російсько-українська війна
Високоточний артилерійський снаряд M982 Excalibur активно застосовується українськими артилеристами для відбиття російської агресії.
14 жовтня 2022 року Збройні Сили України знищили російську самохідну артустановку «Мста-С» під час контрнаступальних дій у Херсонській області. Для знешкодження «Мста-С» військові 45 окремої артилерійської бригади використали високоточний артилерійський боєприпас M982 Excalibur.