Комань

Ко́мань — село в Україні, у Новгород-Сіверській міській громаді Новгород-Сіверського району Чернігівської області. Населення становить 220 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Команська сільська рада.

Поблизу села була виявлена палеолітична стоянка Ложок (40-10 тис. до н. е.) городище юхнівської культури (VI-III ст. до н.е.), кургани періоду Київської Русі (ХІ-ХІІІ ст.).

Поблизу села був страчений поляками І.Богун, про що свідчать дубовий хрест і меморіальна плита.

Назва Назва, мабуть, дісталася Комані від великих каменів в Десні за Погребками що нагадують могилки, погрібки. Невипадково ж село Комань зветься в документах ще й Коменцем. А на старих картах вказані дороги, що ведуть до деснянських підводних каменів, як з боку Комані, так і з боку Івота, можливо, там в давнину був брід, перевіз через Десну.

Історія Село Комань розташоване на споконвічних землях Новгород-Сіверського Спаського монастиря. Монастирські придеснянські бортні (медові) угіддя зазначені в грамоті 1551 р. Зокрема перше бортне угіддя тягнулося від монастиря вниз по Десні «по речку Комоню» (вузький правобережний рукав Десни) . Як відомо, комонем звався у давнину, за князівських часів, бойовий, стрімкий кінь, тож, мабуть, і вузький рукав Десни в 3 версти довжиною, був стрімким за течією, й звався Комоню, Команкою, поки не став після розширення у 1960-х рр., тихоплиною Десною. Або ж річка Комань взяла назву від своїх комонських лугів, що були пасовищами для князівських коней-комонів. Тому й відновлене на початку ХVІІ ст. поселення на березі річки Комоні, Команки, стало зватися Команю. У документах 1619 р. Комань значиться «деревней». Невдовзі у 1640 р. Комань отримала статут села; тоді її власником був Новгород-Сіверський староста Олександр Пісочинський . А за нового власника пана Вронського Комань стала містечком . Комань мало свою церкву Миколи Чудотворця.

Збереглися сповідальні відомості прихожан команської Миколаївської церкви за 1740 р., складені 37-річним священником Григорієм Федоровичем Романовським . У 1768 р. він надав відомість до Комісії Стародубського полку з Генерального опису Лівобережної України – Гетьманщини щодо свого двору та приналежностей до нього. Двір стояв на землі, що дісталася священнику у спадок від його батька Федора Романовського, теж команського священника. У дворі були 3 покої, 1 людська хата для служителів, 4 амбари, 1 конюшня та 3 сараї. Біля двору було гумно, амбар та конюшня. Ще у священника був конопляний город та 21 нива орної землі в урочищах Борок, В’язовий Околок, Великий Рог, Зимничнеське, Кладов’я, Кобелев Косогор, Комасинське, Криве, Киреєвське, Кругленьке, Лащиновате, Садки, Черетове, Шалаеве, Ясакор. Чотири сінокоси священника знаходились за річками Десною і Команкою в урочищах Мітах, Нежижи, Янковське .

Власник села Комані майор Василь Ханенко вказав у відомості Генерального опису Гетьманщини 1768 р., що його село Комань розташоване при річці Десні за 4 версти від міста Новгородка. Ханенкові належали 23 двори та 2 бездворові хати, 254 душі (126 ч., 128 ж.) команських підданих на такі прізвища: Гарбуз, Гришаков, Дем’янов, Єзник, Жура, Зимниця, Кичек, Кривошея, Криса, Кобенок, Комоса, Корж, Корольов, Медведь, Пророченок, Розумов, Сеньковець, Сухоліт, Цурган, Шишка. У підданих було 90 старих коней, 1 лоша, 2 бики, 49 корів, 6 телят, 184 вівці, 69 свиней.  Конопляних городів – 56. Щороку кожен двір підданих Ханенка сплачував податок – «консистенскую дачу» – 1 рубль 2 копійки на утримання консистентів, окупаційних військ москалів в Новгороді-Сіверському, в Гетьманщині.

Команські козакіи ще з часів гетьмана Богдана Хмельницького перебували в складі арапівського куреня Новгородської сотні Стародубського полку.

У 1768 р. в Комані нараховувалося 13 дворів козаків на такі прізвища: Гапоненко, Гарбуз, Пригара, Руденко (2 двори), Смолюкин, Тишковець, Худорба (4 двори), Юковченко. З них 3 козаки значилися виборними, 12 – підпомічниками та 1 – підсусідок. У виборного козака Михайла Худорби, 50 р., був син Архип, 19 р., який служив в сотенній Новгородській канцелярії по «письменим делам» . Архип Худорба вважається автором «Історії Русів».

Батько Архипа Худорби Михайло проживав у старому дідівському дворі, де стояли 2 хати для хазяїв, 1 людська хата, 3 амбари, 3 конюшні, 1 сарай. Утримувалося 9 старих коней, 7 молодих коней, 9 старих корів, 6 молодих корів, 8 старих биків, 2 молоді бики, 30 старих вівець, 3 молоді вівці, 27 старих свиней. Було гумно з 2 амбарами та 1 сараєм. Винокурня з двома казанами стояла на річці Команка (нині Десна), де за 5 зимніх місяців націджувалося 280 відер горілки «нашо употребляется хлеб свой».

Виборний козак Михайло Худорба наймав собі «по годно» робітників. У 1768 р. значилися робітниками – Гурок Дмитро Григорович, 50 р., команський козак, з жінкою та 2 дітьми; Іван Андреєв, 18 р., з села Машева; дівка Парасковія, 19 р, посполита з села Свирж.

Виборний козак Михайло Худорба мав спадкові та недавно куплені орні землі, загалом 33 ниви.  Ще були 4 спадкові сінокоси та 2 куплені, також 4 спадкові гаї на дрова. Перший березовий дров’яний гай 60х5 сажнів знаходився між ровами біля села Комані в Шаповаловому урочищі. Другий березовий гай 83х83 сажні  – «Березова Поляна» – був в урочищі Борок. Ще два дров’яні дубові гаї знаходилися за Десною, перший 100х20 сажнів – на сінокосі в урочищі Митах, другий 20х10 сажнів ­– на Ситниковатому сінокосі.    

Ниви команців знаходилися в урочищах: Борок, Велика Дорога, Великий Рів, Вербовий Околок,  В’язовий Околок, Гумно, Кладовня, Кобелев Косогор, Команський Рів, Купов Ровець, Ложок, Лощиновате, Маделовка, Микулина Поляна, Наумов Ровець,  Попова Яруга, Садки, Тимохівський Рів, Тишков Рів, Часте Курганьє, Черетове, Шаповалов Рів,  Ясакор.

Сінокоси команців були в урочищах: Березова Гряда, Митах, Нежижи, Калюжа Распадище, Погонне Озеро, Поміж Десною і Віттю, Ситниковате, Янчюкове .

За даними опису Новгород-Сіверського намісництва 1779–1781 рр., «село Комень» Новгородської сотні Стародубського полку належало прем’єр-майору Василю Ханенку як спадкове від батька – генерального хорунжого Миколи Ханенка (1693–1760). В селі проживав Шептаківський сотник Архип Худорба (1748-1799).  Комань знаходилася за 4 версти від Новгородка, за пів версти від села Чулатове. У селі Комані була одна дерев’яна церква та один церковник, який мав один двір. Нараховувалося 3 двори (5 хат) виборних козаків, 20 дворів (20 хат) козаків-підпомічників, 29 дворів (39 хат) посполитих майора Ханенка. У Комані мав свій двір Денис Романовський. Також в опису сусіднього села Чулатова вказано, що воно знаходилося за пів версти від села «Коменца (Коменя)» . Можливо, така назва села Комані походить від кам’яної гряди, яка перетинає Десну, нижче села Погребки. Шосткинські підводники – дайвери кажуть, що кам’яні піщані глиби схожі під водою на могилки, надгробки, погребки.

У 1781 р. в Комані була збудована нова дерев’яна Миколаївська церква . А через століття, 1870 р., біля церкви збудували дерев’яну дзвіницю на цегляному цоколі (2 х 2 сажні), в два яруси, загальною висотою до верху карниза 4 сажні (8,5 м). Дзвіниця була обшита тесом та пофарбована олійною фарбою, покрита зверху залізом, пофарбованим зеленою олійною фарбою .

За даними перепису 1859 р. у селі Комань (Комоня) була одна православна церква, 43 двори, 514 жителів (240 ч., 274 ж.) .

За страховим описом від 17 серпня 1910 р. дерев’яна Миколаївська церква в селі Комань 2-го благочинного округу Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії стояла на цегляному цоколі, була зовні обшита тесом і пофарбована олійною фарбою, усередині – побілена крейдою, зверху покрита залізом, пофарбованим зеленою олійною фарбою. Довжина церкви становила 5 сажнів 2 аршини (12,1 м), ширина – 5 сажнів 2 аршини (12,1 м), висота до верху карниза – 5 сажнів (10,7 м). Споруда з однією великою главою мала: великих вікон – 26 шт.; малих в главі – 4 шт.; дверей зовнішніх, обшитих залізом – 3 шт.; внутрішні двері. Розміри іконостаса становили 8 аршинів (5,7 м) у довжину, 12 аршинів (8,5 м) у висоту. Церква холодна. Найближча житлова будівля знаходилася за 30 сажнів від церкви з південного боку і належала почесному громадянину Івану Пилиповичу Дякову .

1926 — село центр сільради Новгород-Сіверського району Глухівської округи, 175 двори,907 мешканцівСписок населених місцевостей Глухівщини / УСРР‒ЦСУ. Глухівське Округове Статистичне Бюро. ‒ Глухів: Друкарня В-ва "Червоне Село”, 1927. ‒ 22 с.,с.19.

У 1932 р. Миколаївську церкву обстежив та сфотографував відомий дослідник української архітектури С. Таранушенко (1889–1976) . Такої честі обстеження удостоїлася ще одна придеснянська церква в селі Свірж. Таранушенко зазначив особливість плану команської церкви – рівноплечий хрест, такий як у Покровської церкви села Пирогівки. Характерною рисою зовнішнього вигляду Миколаївської церкви була її сувора симетрія, повна рівновага бокових зрубів (рукавів), підпорядкованих центру. Церкву прикрашали карнизи, оздоблені різьбленням. Внутрішня 20-метрова висота центральної дільниці була динамічна, стрімка. Вище вікон церковної глави було закладено сволок, за який закріплено ланцюг з панікадилом. Особливо вразив Таранушенка стрункий верх церкви, спорудженої за основними традиційними приписами української народної архітектури.

За переказом, церкву переробили у 1930-х рр. в колгоспний клуб, який згорів. У 1980-х рр. проклали асфальтну дорогу через церковний пагорб, де знайшли срібні монети та хрест.

У 2013 р. в селі Комань були такі кутки – ЯРУГА, ПОСЕРЬОДОК; урочища – МАЙДАН (біля Десни), РОЗСТАНЬКИ, СРІБНОЄ, КИРЄЄВКА; поля – ЗА ШЛЯХОМ, ЛАН; рови – ПОПОВА ЯРУГА, ВАСИЛЬОВ, ЖУКОВ, СОБАЧИЙ; гори – МАЛЮКОВ БУГОР, КРАСНАЯ ГОРКА ..

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Новгород-Сіверської міської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації колишнього Новгород-Сіверського району, село увійшло до новоствореного Новгород-Сіверського району Чернігівської області.

Уродженці

Худорба Архип Михайлович (1748/1750-1799) — український козацький історик, сотник Шептаківської сотні.

Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)

Примітки

Посилання Погода в селі Комань