Освіта в Бельгії регулюється і здебільшого фінансується трьома громадами: Фламандською, Французькою та Німецькомовною. Усі три громади мають єдину систему шкільної освіти лише з невеликими відмінностями. Національний уряд відіграє малу роль в управлінні освітою: безпосередньо визначає вік для обов'язкової освіти і бере участь у фінансуванні громад.
Школи можуть бути поділені на три групи:
Школи, що належать громадам. Бюджетні громадські школи, керовані провінціями та муніципалітетами. Бюджетні безкоштовні школи, переважно керовані організаціями при католицькій церкві .
Остання група є найбільшою за кількістю шкіл та учнів.
Освіта в Бельгії обов'язкова у віці від 6 до 18 років, тобто до випуску із середньої школи.
Історія У 1895 було 4275 громадських шкіл з 476 191 учнями та ученицями та 2060 приватних з 244 000 учнямиБельгия Большая Энциклопедия, т. III.
У минулому між державними та католицькими школами виникали конфлікти навколо фінансування — точилися суперечки про те, чи католицькі школи мають фінансуватися державою. У 1958 році трьома великими політичними партіями було прийнято , що стосується початкової та середньої освіти, який поклав край цим конфліктам. Основними положеннями пакту були:
Незалежний від батьків вибір дитиною освіти. Вирішення суперечок між групами шкіл. Безкоштовна освіта.
Державна реформа 1981 року передала частину відповідальності і повноважень по питанням освіти з федерального рівня на рівень громад. А у 1988 році вже більшість питань освіти вирішувались урядами громад. Оскільки Брюссель двомовний, франко-нідерландський, то у ньому є школи як і французькі, так і фламандькі. В муніципалітетах з мовними пільгами існують школи, що належать зразу двом громадам — нідерландсько-французькі або німецько-французькі.
Щаблі освіти Щаблі освіти однакові у всіх громадах:
Базова освіта Дошкільна освіта: діти від 2,5 до 6 років (не обов'язково) Початкова освіта: діти від 6 до 12 років (обов'язково) Середня освіта: діти від 12 до 18 років (обов'язково) Вища освіта Університет Політехнічний університет / Професійно-технічний університет
Дошкільна освіта Безкоштовна дошкільна освіта надається всім дітям віком від 2,5 років. У більшості шкіл дитина може приступати до занять як тільки досягне цього віку, тому розмір класів з молодшими дітьми постійно зростає протягом року. У Фландрії кількість наборів нових дітей до класів обмежена до шести разів на рік. Мета дошкільної освіти: розвиток розумових та творчих навичок в ігровій манері, уміння виразити себе, спілкуватися, бути самостійним. Уроки проводяться у неформальній обстановці, немає загальноприйнятої програми та суворої системи оцінки знань.
Незважаючи на те, що дошкільна освіта не є обов'язковою, більш ніж 90% дітей у відповідній віковій категорії, вступають на навчання.
Більшість дошкільних закладів прикріплено до певної початкової школи. Дошкільні та початкові заклади часто розташовуються в одному приміщенні. Деякі школи пропонують спеціальну дошкільну освіту для дітей-інвалідів.
Початкова освіта Навчання у початковій школі займає 6 років і предметна складова у більшості шкіл однакова. Початкова освіта поділена на три стадії:
Перша стадія (1–2 рік) Друга стадія (3–4 рік) Третя стадія (5–6 рік)
Навчання у початковій школі традиційне. В основному зосереджено на розвитку навичок читання, письма та вміння рахувати, але дає загальні знання з біології, музики, релігії, історії тощо. Зазвичай заняття починаються о 8:30 і закінчуються близько 15:30. Перерва на обід між 12:00 та 13:30. У середу по обіді занять немає. Субота та неділя вихідні. Заняття з читання, письма та рахування зазвичай проводяться вранці, інші предмети (біологія, музика, релігія, історія та трудове навчання) – після обіду.
У фламандських школах у Брюсселі, та деяких муніципалітетах поруч із бельгійським мовним кордоном, французьку мову починають викладати з першого чи другого року. Більшість інших фламандських шкіл починають навчання французької лише на третій стадії, але вже на другій стадії французьку можна брати, як необов'язковий предмет. Початкові школи у Французькій громаді зобов'язані викладати другу мову – голландську або англійську, залежно від школи. У початкових школах Німецькомовної громади французьку викладають обов'язковим предметом.
Існують також приватні школи для різних міжнародних спільнот (для дітей моряків або європейських дипломатів), які розташовані переважно в найбільших містах або біля них. Деякі школи пропонують спеціальну початкову освіту для дітей з обмеженими можливостями або тим, які потребують особливого догляду.
Середня освіта Після закінчення початкової школи, у віці близько 12 років, учні вступають до середньої школи, де і починають визначати курс свого подальшого розвитку в залежності від рівня навичок, знань та інтересів.
Середня освіта складається із трьох стадій:
Перша стадія (1–2 рік) Друга стадія (3–4 рік) Третя стадія (5–6 рік)
Середня школа надає учневі свободу вибирати які предмети, на додаток до базової програми, він вивчатиме. Ця свобода розширюється з кожною новою стадією. Перша стадія надає широкий набір базових дисциплін та лише невеликий вибір додаткових предметів: латина, додаткова математика та технології. Ця стадія має надати знання, які допоможуть зорієнтуватися у широкому наборі дисциплін на другій та третій стадії. Друга та третя стадії більш вузько спеціалізовані у всіх напрямках. У той час як молодші учні можуть вибирати максимум від 2-х до 4-х додаткових годин на тиждень, старшим доступний вибір тематичних наборів предметів, або «меню»: математика-наука, економіка-мови, латина-грецька. У результаті школяр контролює більшу частину свого навчального процесу. Все ж таки існують і обов'язкові для всіх базові предмети: рідна мова, фізична культура тощо. Наявність останніх дозволяє зберегти класний метод розподілу дітей за групою.
Структура Середня школа поділена на 4 основні типи. Кожен тип складається з набору різних напрямків, який може змінюватись в залежності від школи.
Основні типи такі:
Базова середня освіта. Дуже широка базова освіта, що готує до вступу до вищого навчального закладу після закінчення 6 класів. Зазвичай це університет чи коледж. Напрями (або комбінації напрямків): давньогрецька та латина, сучасні мови (поглиблена французька та голландська, англійська, німецька та іноді іспанська на вибір), науки (хімія, фізика, біологія та географія), математика, економіка, гуманітарні науки (психологія, соціологія, медіаграмотність). Технічна середня освіта. Поділяється на дві групи: перехідне та кваліфікаційне. Перехідний фокусується на технічних аспектах. Кваліфікаційне фокусується на практичному застосуванні. Обидві групи мають на увазі загальні знання математики, мов, історії, науки та географії, але в основному не на тому рівні, що базове середнє. Уроки менш теоретичні та практичніші. Після 6 років навчання студент стає готовим для ринку праці (кваліфікаційним) або продовжує навчатися (перехідним). Наступним щаблем може бути 7-й рік, що спеціалізується (більшість студентів кваліфікаційної групи обирають його), бакалаврат або навіть магістратура. Напрями: туризм, охорона здоров'я, педагогіка, торгівля, практична інженерія, зв'язок тощо. Середня професійно-технічна освіта. Практична освіта вузької спеціалізації. Існують напрями, які після 6-го року навчання пропонують 7-й, а іноді й 8-й, що спеціалізує рік. Напрями: теслярська справа, автомеханіка, ювелірна справа, кам'яна кладка… Це єдина освіта, яка не готує для вступу до ВНЗ, якщо тільки студент не закінчить 7-й або 8-й рік, що дасть йому середньо-технічний диплом. Середня художня освіта. Ці школи поєднують у собі базову та повну середню освіту з активною практикою образотворчого та театрального мистецтва. Залежно від напрямку деякі предмети можуть бути суто теоретичними, які готують до вищої освіти. Напрями: танці (балетна школа), акторська майстерність, графічне та музичне мистецтво. Багато студентів після закінчення цих шкіл вступають у консерваторії, вищі балетні школи та школи акторської майстерності, а також коледжі образотворчого мистецтва для подальшої освіти.
Учні з обмеженими можливостями можуть отримувати спеціальну середню освіту кількох типів.
Вища освіта Вища освіта надається двома основними громадами: Фламандською та Французькою. Німецькомовні абітурієнти зазвичай вступають або до вузів Валлонії, або їдуть на навчання до Німеччини .
Вступ до університету або коледжу У Бельгії, за наявності диплома про середню освіту, всім охочим надається можливість вступити до будь-якого університету на їхній розсуд. Виняток становлять абітурієнти, які хочуть здобути освіту за такими напрямками:
Медицина / Стоматологія. Абітурієнти повинні складати державний іспит, запропонований у 90-х для контролю припливу студентів. Іспит включає перевірку знань, абстрактного мислення (тест IQ) і тест на професійну придатність. Цей іспит зараз складають лише у Фландрії. Мистецтво. Абітурієнти складають вступні іспити, які влаштовуються кожним з коледжів самостійно і мають переважно практичний характер. Інженерні науки. З подальшим здобуттям ступеня . У цих вузах існує давня традиція вступних іспитів (переважно математика). У Фландрії цей іспит скасували, але у Валлонії він залишився. Управління. З наступним здобуттям ступеня магістра ділового адміністрування. Ці вузи організовують вступні іспити, що перевіряють персональну мотивацію та знання у певній сфері бізнесу. Наприклад, для отримання диплому магістра з управління фінансами потрібні знання фінансів організації та управління діяльністю.
Вартість вищої освіти Реєстраційний збір для будь-якого університету чи коледжу встановлюється щорічно урядом Французького чи Фламандського співтовариства. Залежно від фінансового стану студента та потреби у фінансовій допомозі існує три варіанти:
Бюджетний студент. Отримує фінансову допомогу. У фламандських вишах ціна коливається між 80 € та 100 €. Напівбюджетний студент. Студент не кваліфікується під фінансову допомогу, але походить із сім'ї з доходом менше 1286,09 €/місяць. У Фламандських вузах плата складає 330,60 – 378,60 € / місяць. Небюджетний студент. Усі, хто не потребує фінансової допомоги та доходу понад 1286,09 €/місяць. У фламандських вишах вартість освіти коливається між 500,40 та 567,80 €/місяць, а у франкомовних вузах близько 830 €/місяць.
Фінансова допомога, яку надає уряд громади, залежить від доходів сім'ї студента та інших сімейних обставин, але ніколи не перевищує 5000 €/рік. Допомога не залежить від оцінок студента, але якщо студент провалить занадто багато предметів, то може втратити стипендію.
Болонські зміни До прийняття Болонського процесу бельгійська система вищої освіти мала такі ступені:
Ступінь бакалавр. Зазвичай трирічна програма коледжу із проф-тех. ухилом, також звана «короткою» або «одноступінчастою» вищою освітою. Ступінь кандидат. Перші 2 роки в університеті (3 роки у медичному). У деяких коледжах називається «довгостроковою» або «двоступінчастою» програмою. Цей диплом не дає закінченої освіти, а лише можливість пройти програму ліценціату. Диплом ліценціату. Друга стадія, що зазвичай дає ступінь після 2 років (3 роки для інженерів-будівельників та юристів, 4 роки для медиків).
Університетська освіта вважалася незакінченою до отримання диплома ліценціату. Іноді можна було змінити спеціальність після отримання диплома кандидата. Наприклад: студент із дипломом кандидата з математики міг на третій рік навчання змінити спеціальність на комп'ютерні науки. Іноді ступінь бакалавра могла прирівнюватися до кандидатського диплома (з проходженням додаткових курсів за потребою), відкриваючи доступ до 2-х або 3-х років освіти в університеті.
Внаслідок Болонського процесу бельгійська система вищої освіти прийняла систему бакалавр/магістр:
Бакалавр. 3 роки. Ступінь професійного бакалавра замінює ступінь бакалавра та має закінченість. Академічний бакалавр: замінює ступінь кандидата, немає закінченості, дає можливість вступити на магістра.