Мі́стика (від  — «прихований», «таємний») — надприродні явища і наслідки духовної практики, як зв'язок із потойбічним світом і надприродними силами.Великий Енциклопедичний словник . Якщо у містичних переживаннях є безпосередній зв'язок (єднання) з Богом (божественними силами) шляхом аскетизму (офіційно встановлених релігією духовних традиційних практик), тоді говорять про релігійну містику. Згідно з академічною класифікацією релігієзнавства, окультизм, ворожіння тощо не належать до релігійної містики. Містика є об'єктом критики в науковому скептицизмі.

Античність Ще в античній Греції практикували так звані містерії — таємні релігійні обряди, учасники яких отримували особливого виду релігійний досвід. Містерії, як правило, містили бенкети, ритуальні танці та церемонії, зокрема, обряди посвячення, що символізували смерть і воскресіння.

Давня Індія У релігіях давньої Індії був вельми потужний містичний аспект. Наприклад, найвищим ідеалом релігійної практики серед послідовників філософської школи адвайта-веданта була «мокша» — звільнення із самсари (нескінченної низки перероджень) і злиття з Абсолютом (Брагманом). Традиційна йога також становить систему духовних і тілесних практик, що дають змогу досягнути містичного прозріння і тісно пов'язана з індуїстською доктриною адвайти-веданти — розчинення всього індивідуального в абсолютній єдності Брагмана.

Буддизм Різні школи буддизму пропонують різні містичні методи, однак у буддизмі, через його крайню раціональність, багато методів вважаються «упайя» — вмілими засобами для досягнення вищих цілей.

Ваджраяна робить наголос на тантрі і дзогчен для досягнення остаточної реалізації. Тхеравада використовує медитацію віпасана для накопичення мудрості.

Китай Для Китаю характерні не-теїстичні релігії, тому місце бога в містичних релігійних практиках займають трансцендентні основи — Пустота (шунья) в буддизмі і Дао в даосизмі. Більшість буддистських шкіл проголошують важливість медитації та містичного споглядання як способів досягнення нірвани — злиття з всесвітньою порожнечею.

Суфізм Суфійські містики й аскети не були задоволені традиційним релігійним досвідом ісламу і прагнули особистого союзу із Богом (Аллахом) та знаходження безпосереднього інтуїтивного пізнання Аллаха. Ціллю також проголошували визволення душі від кайданів нижчого «я» і переживання істинної реальності (хакікат).

Юдаїзм Найхарактернішою і найглибшою релігійною течією в юдейському містицизмі є кабала, яка пропонує методи безпосереднього осягнення Бога через священні імена та божественні числа.

Нью-ейдж Численні течії нью-ейджа нерідко беруть за основу містичні методи світових релігій, часто сильно видозмінюючи або домішуючи інші діяння. Цілі нью-ейдж містицизму часто ставлять собі такі завдання: імітація таємничості та ритуальності, досягнення глибоких медитативних станів, психонавтика — розвиток незвичайних, суміжних і маргінальних станів свідомості, передача свідомості (телепатія, телекінез, магія, гіпноз, сугестія) оперування у трансперсональній реальності (наприклад, «астральні літання»)

Для шкіл нью-ейджа зазвичай характерні висока концентрованість і технологічність окремих методів, формування швидких результатів, у той час, як офіційні релігійні традиції частіше ставлять наголос на всьому способі життя, образі життя.

Див. також

Містицизм Містифікація Містичний трилер Приклади містичних практик Теософія Теологія Медитація Йога

Примітки

Джерела Містика — Академічний тлумачний словник української мови Поетика містичного: [колективна монографія] / упорядк. О. Червінської. — Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2011. — 320 с.

Посилання