Майя Сергіївна Григо́р’єва (у шлюбах — Нечипоренко, Зарецька; 27 квітня 1933, Київ — 6 листопада 2004, Київ) — українська художниця; членкиня Спілки радянських художників України. Дочка Любові та Сергія Григор’євих, сестра Галини Григор’євої, дружина Генріха Нечипоренка та Віктора Зарецького, мати Ольги Гуцу.
Біографія Народилася 27 квітня 1933 року в місті Києві (нині Україна). 1958 року закінчила Київський художній інститут, де навчалась зокрема у Сергія Григор'єв, Михайла Іванова, Михайла Хмелька.
Жила в Києві, в будинку на вулиці Воровського, № 14, квартира 16, потім в селі Конча-Озерна, в будинку на провулку Письменників, № 3. Померла в Києві 6 листопада 2004 року.
Творчість Працювала в галузі станкового живопису. Серед робіт:
триптих «Народжена перемагати» (1965, у співавторстві з Генріхом Нечипоренком та Юлієм Шейнісом); «Оленка-скульптор» (1965—1966); «Сині птахи» (1966); «Тиша» (1966); «Ранок» (1966); «13 років» (1967); «Моя мати» (1968); «Леся Українка біля озера» (1970); «Київські кручі» (1972); «Стара площа» (1975); «Осіння тиша. Конча-Озерна» (1980, картон); «Перша зима» (1981); «Неділя з бабунею» (1984); «Літо» (1994); «Ганна» (1995); «Ранкове озеро» (1996). </div> Брала участь у республіканських виставках з 1965 року, всесоюзних — з 1967 року.
Примітки
Література Нечипоренко Майя Сергіївна // ; Нечипоренко Майя Сергіївна // ;