Інгрід А. Рімланд, також відома як Інгрід Зюндель (22 травня 1936 — 12 жовтня 2017) — американська письменниця. Авторка кількох романів, заснованих на власному досвіді дорослішання в менонітській громаді в Україні та дитини-біженки під час Другої світової війни. Її роман "Мандрівники" (1977), який приніс їй Каліфорнійську літературну медаль за найкращу художню літературу, розповідає про тяжке становище жінок-меноніток, які потрапили в соціальні потрясіння революції та війни.Wilfred Martens, Book review: The Wanderers , Direction, 1979 Рімланд померла 12 жовтня 2017 року

Біографія Народилася в німецькій менонітській громаді в Україні, вона виросла тримовною (розмовляла німецькою, російською та українською) в Радянському Союзі. Її родина була заможною до російської революції, але громада зазнала переслідувань за комуністичного режиму через свої пацифістські переконання та спадщину.  У 1941 році, коли їй було п'ять років, її батька вислали до Сибіру. Втікаючи від Червоної Армії, вона опинилась у Німеччині разом із матір'ю в 1945 році. Після кількох років біженства вони емігрували до ізольованої менонітської громади Волендаму в тропічних лісах Парагваю в 1948 році за допомогою голландських та американських менонітів. 

У Парагваї вона одружилася й народила сина. Сім'я іммігрувала до Канади в 1960 році, оселившись в Сент-Катарінс, Онтаріо, де народився їхній другий син, а потім до США в 1967 році, де вона зрештою стала громадянкою США. У 1971 році закінчила Університет штату Вічіта зі ступенем бакалавра. Вона здобула ступінь магістра, а потім, у 1979 році, ступінь доктора освіти (Ed.D) в Тихоокеанському університеті, Каліфорнія.

Рімланд працювала педагогічною психологинею у державних школах Каліфорнії, спеціалізуючись на спеціальній освіті та освіті для дітей мігрантів. Пізніше вона працювала на штат консультанткою з питань освіти та спеціалісткою з тестування в районі, що складається з шести шкільних округів, що налічують приблизно 40 шкіл, і водночас вела приватну практику з дитячої психології.

Літературні твори Більшість її літературних творів різною мірою автобіографічні. Її роман 1977 року "Мандрівники" простежує знищення пацифістської російської менонітської спільноти під час російської революції, анархії, голоду, сталінських чисток, втечі з України та врешті-решт переселення у тропічні ліси Парагваю. Її книга 1984 року "Фурії та полум'я" є її автобіографією як іммігрантки та розповідає про її боротьбу за виховання дитини з інвалідністю.

У своїй третій книзі "Доктор демонів" Рімланд розповідає про свої пошуки нацистського військового злочинця Йозефа Менгеле у 1980-х за допомогою Саймона Візенталя. Вона вважала, що Менгеле працював лікарем у своїй громаді парагвайських менонітів у Волендамі, але не змогла довести цього.

Її трилогія Lebensraum (буквально «життєвий простір») була написана після її навернення до заперечення Голокосту в 1990-х і є «менонітською історичною сагою, пронизаною антисемітизмом та романтичним німецьким націоналізмом».

Примітки

Посилання