Сара Марія Ларраїн Руїс-Тагле (нар. 1952) — чилійська політична діячка та еколог, яка балотувалася на посаду президента на президентських виборах 1999 року. Вона має баскійське походження.

Зараз Ларраїн входить до ради директорів Міжнародного форуму з глобалізації.

Освіта та початок кар'єри Ларраїн навчалася в Чилійському університеті в 1972 році, вивчаючи антропологію. Далі вона закінчила навчання в Папському католицькому університеті Чилі, отримавши ступінь викладача пластичних мистецтв. З 1978 по 1989 рік Ларраїн була академіком у галузі естетики, викладала в католицьких університетах Чилі, Метрополітен-університеті освітніх наук. З 1989 по 1993 рік була членом-засновником і директором офісу Грінпіс в Чилі (Pacífico Sur). Також працювала з такими організаціями, як RENACE (Red Nacional de Acción Ecológica або «Національна мережа екологічних дій») та організаціями з дослідження глобалізації. З 1997 по 2001 рік обіймала посаду директора Програми сталого Чилі (Programa Chile Sustentable).

Президентська кампанія Ларраїн висунула себе як незалежний кандидат на пост президента Чилі на президентських виборах 1999 року. З підтримкою від різних екологів їй вдалося зібрати близько 0,5% підписів, необхідних для висування своєї кандидатури. На виборах вона набрала 31 319 голосів, або 0,44% голосів, посівши п’яте місце. Єдиним кандидатом, якого вона перемогла, був колишній сенатор Артуро Фрей. Коли перше голосування не принесло більшості, відбувся другий тур виборів між Рікардо Лагосом (PPD/CPD) та Хоакіном Лавіном (UDI/APC). Ларраїн разом із Гледіс Марін (PCC) і Томасом Хіршем (PH) підтримали кандидата від Коаліції партій за демократію Рікардо Лагоса. Лагос переміг Лавіна, кандидата від консерваторів.

Екологічна активність Ларраїн продовжувала свою екологічну активність у різних організаціях, в основному працюючи з Програмою сталого Чилі, директором якої вона є. З 2001 року вона є членом Консультативної ради Національної комісії з навколишнього середовища (Comisión Nacional del Medio Ambiente, CONAMA). Вона також була сильною противницею таких проєктів, як Паскуа Лама, греблі в регіоні Айсен й упровадження ядерної енергії в її країні для вирішення енергетичної кризи Чилі. Це змусило її відмежуватися від урядів Концертасьон, незважаючи на їхню попередню близькість.

Зовнішні посилання Стала програма Чилі

Посилання