No.4 () — четвертий студійний альбом американського рок-гурту Stone Temple Pilots, що вийшов в 1999 році.
Історія створення Платівка стала першою роботою гурту за три роки, що минули після виходу Tiny Music у 1996 році. За цей час широкому загалу стало відомо про серйозні проблеми фронтмена Stone Temple Pilots із наркотиками та законом. Скотта Вейланда було заарештовано за зберігання наркотиків, а також відправлено на примусове лікування. Після повернення з «рехабу» гурт почав гастролювати, але частину концертів довелось скасувати, бо Вейланд знову почав вживати наркотики. В 1998 році Вейланд випустив перший сольний альбом 12 Bar Blues, але під час турне його знову заарештували: цього разу в Нью-Йорку через спробу купити героїн. Врешті решт, коли Stone Temple Pilots зуміли зібратись та записати нові пісні в студії, за декілька тижнів до виходу платівки Вейланда засудили до річного ув'язнення через порушення умов дострокового звільнення.
Альбом No. 4 вийшов 26 жовтня 1999 року, проте гурт не мав змоги виступати без Вейланда і платівка не отримала потрібного рівня розкрутки. З іншого боку, сингли з нової платівки охоче транслювали на радіостанціях. Першим хітом стала пісня «Down», на яку також зняли відеокліп, заснований на записах живих виступів. No. 4 дебютував в чарті Billboard 200 на 74 місці, але згодом піднявся на шосту позицію. Наступним синглом мала стати важка «Heaven & Hot Rods» або більш «попсова» «Sour Girl» . Гурт обрав другу композицію, і вона мала гучний успіх, потрапила влітку 2000 року в чарт Billboard Hot 100 і стала єдиною за всю історію Stone Temple Pilots піснею в основному пісенному хіт-параді. До того ж на «Sour Girl» зняли відеокліп за участі зіркової акторки Сари Мішель Геллар. Врешті решт, попри обмежену рекламну кампанію, до серпня 2000 року в США було продано понад мільйон примірників No. 4, що зробило його «платиновим альбомом».
Критичні відгуки
В журналі Rolling Stone альбом отримав три зірки з п'яти. Лорейн Алі звернула увагу, що платівка-повернення була видана в не найкращий для колективу час, але видалась досить непоганим взірцем сучасного попроку. У Spin No. 4 отримав п'ять балів з десяти; Джошуа Кловер звинуватив музикантів у надмірному запозиченні чужих музичних ідей та відсутності власної яскравої індивідуальності. В Entertainment Weekly пісні з платівки порівняли із безликими типовими меблями з IKEA, які можна вибрати з каталогу та зібрати без зусиль, отримавши власну копію пісень Джима Моррісона або Jane's Addiction. Проте на сайті PopMatters не погодились з тим, що гурт лише копіює інші відомі колективи. На думку Стіва Ліхтенштейна, «STP мають специфічний стиль, хоча і досить загальний: вперед на повну, і давай грати безглуздий рок з тонкою попчутливістю пісенної структури куплет-приспів-куплет».
Більш пізні відгуки критиків також були досить різними. На сайті AllMusic No. 4 назвали записом, «який збирає воєдино всі найкращі риси гурту» і оцінили на чотири зірки з п'яти. З іншого боку, на сайті NME платівка отримала лише одну зірку з п'яти, і була охрещена «безнатхненним та безглуздим музичним кутом».
Список пісень
Учасники запису Stone Temple Pilots
Скотт Вейланд — вокал, орган Дін Делео — гітари, акустична гітара, лапстіл, шестиструнний бас Роберт Делео — бас-гітара, перкусія, гітари, цитра, електрогітари Ерік Крец — ударні, перкусія
Технічний персонал
Хіт-паради
Тижневі чарти Чарт (1999—2000)Найвищапозиція Канада Canadian Albums (Billboard)5 Велика Британія UK Albums (OCC) 101 США US Billboard 2006
Річні чарти Чарт (2000)ПозиціяCanadian Albums (Nielsen Soundscan)176US Billboard 200161
Сингли РікСинглMainstream Rock TracksModern Rock Tracks «Alternative Songs» was formerly «Modern Rock Tracks».Adult Top 40 «Adult Pop Songs» was formerly «Adult Top 40».Hot 1001999«Down»591072000«Heaven & Hot Rods»1730«No Way Out»1724«Sour Girl»433778
Сертифікація
Примітки