Військово-промисловий комплекс (ВПК) Росії як сукупність науково-дослідних, випробувальних організацій та виробничих підприємств, що виконують розробку, виробництво, зберігання, постановку на озброєння військової та спеціальної техніки, спорядження, боєприпасів тощо переважно для збройних сил Росії та інших державних силових структур, а також .

У 2007 році обсяг реалізації ВПК Росії склав 18,6 млрд дол. США, з них 11,6 млрд дол. США припадало на державне замовлення, 7 млрд дол. США — на експортООО «Курганмашзавод-Финанс» // Cbonds ; частка Росії на світовому ринку озброєнь становить 25 % (на 2016 рік).

В оборонній промисловості Росії працюють близько 2,5-3 млн осіб.

Дозвіл на постачання озброєння на експорт у країні надає (ФСВТС), що діє при Міністерстві оборони Росії.

Історія

Під час президентства Бориса Єльцина У 1990-х роках держоборонзамовлення різко скоротилося, багато оборонних підприємств було переорієнтовано на випуск цивільної продукції.

2000—2013 У квітні 2000 року було підписано указ президента Росії Володимира Путіна, згідно з яким державний посередник у сфері військово-технічного співробітництва компанія «Российские технологии» була включена до складу іншого посередника — компанії «Промекспорт». Це був перший крок до об'єднання державних посередників у сфері військово-технічного співробітництва.

23 жовтня 2000 року Путін підписав указ, який зняв обмеження, що забороняли передачу понад 10 % акцій державних підприємств ОПК в управління головним фірмам холдингів. Зняття цих обмежень дозволило уряду розпочати утворення концернів у сфері ОПК.

4 листопада 2000 року Путін підписав указ про об'єднання двох посередників у сфері військово-технічного співробітництва — компаній «Промекспорт» та «Росвооружение». У результаті було створено єдиний посередник — компанія «». Керівника «Росвооружение» А. Огарьова було знято з посади. Колишній заступник директора «Промекспорт» був призначений головою «Рособоронекспорту», колишній керівник «Промекспорту» Сергій Чемезов — заступником генерального директора «Рособоронекспорту». Чемезов і Бельянінов були колишніми товаришами по службі Путіна з Першого головного управління КДБ СРСР.

1 грудня 2000 року Путін підписав указ, згідно з яким був утворений Комітет Російської Федерації з військово-технічного співробітництва з іноземними державами (КВТС) — федеральний орган виконавчої влади з регулювання та контролю за експортом озброєнь. Керівником КВТС було призначено . Кураторство з боку держави за військово-технічним співробітництвом було передано від підлеглого голові уряду Михайлу Касьянову до Міноборони, що безпосередньо підпорядковано президентові Росії Путіну.

17 жовтня 2001 року Путін відправив у відставку главу А. Дондукова. Натомість на посаду міністра був призначений віцепрем'єр .

29 жовтня 2001 року Путін підписав указ, згідно з яким було утворено авіаційну холдингову компанію «Сухой», що повністю перебуває у державній власності. Пізніше до АХК «Сухой» було передано великі пакети акцій ДКБ Сухого, НВК «Іркут» та ТАНТК імені Берієва. Також згідно з указом було акціоновано Комсомольське-на-Амурі авіавиробниче об'єднання та з передачею більшої частини їх акцій в АХК «Сухой».

У листопаді 2001 року в ході засідання комісії з питань військово-технічного співробітництва Путін зажадав упорядкувати сферу післяпродажного обслуговування російської військової техніки та постачання запасних частин.

23 квітня 2002 року Путін підписав указ, згідно з яким було утворено холдинг на базі концерну «Антей» та НВО «Алмаз». У холдинг було включено кілька десятків російських підприємств, які розробляють та виробляють системи ППО та ПРО. Холдингу були передані основні підприємства, що належали до цього групі «».

У квітні 2003 року президент Росії Путін заявив, що останнім часом було вжито низку заходів щодо оптимізації системи військово-технічного співробітництва. Зокрема, було вдосконалено нормативно-правову базу. Крім того, стала ефективнішою координація дій влади у сфері військово-технічного співробітництва, завдяки чому вдалося зняти надмірні відомчі бар'єри та підвищити результативність. Того ж місяця Путін призначив своїм радником з питань військово-технічної політики. У відання Бурутіна потрапили сфери державного оборонного замовлення, військово-технічного співробітництва та реформи ВПК.

У 2004 році КВТС був реорганізований у Федеральну службу з військово-технічного співробітництва при міністерстві оборони Росії, а Держкомоборонзамовлення — у Федеральну службу з оборонного замовлення при Міністерстві оборони Росії.

У 2006 році було затверджено , яка передбачала закупівлю та розробку бойової техніки (військово-транспортної авіації, космічних засобів, автотранспорту, бронетехніки, ПРО та ППО, суден та підводних човнів) для армії Росії. На фінансування цієї програми загалом за час її дії мало бути виділено 4,9 трлн рублів.

У 2006 році було утворено при уряді Росії. На комісію було покладено завдання щодо реалізації державної військово-промислової політики та питання військово-технічного забезпечення оборони країни, правоохоронної діяльності та безпеки держави.

1 березня 2007 року указом президента Росії Путіна єдиним державним посередником у військово-технічній співпраці став «», а виробники озброєнь втратили право експорту кінцевої продукції.Торговый залп // Коммерсантъ, 10 листопада 2008

11 вересня 2007 року перший віцепрем'єр С. Б. Іванов повідомив, що ОПК Росії переходить на укладання довгострокових (терміном понад 3 роки) контрактів. Раніше контракти укладалися на один рік. Це нововведення було пов'язане з переходом Росії на трирічний .

З 1 січня 2008 року за рішенням всі закупівлі для збройних сил здійснюються через (ФСВТС).

У 2009 році Росія близько 6 млрд рублів виділила у вигляді субсидій на поточне кредитування підприємств ОПК, 60 млрд рублів — у вигляді внесків до статутних капіталів підприємств. За той же рік було видано 76 млрд державних гарантій для цих підприємств.Председатель Правительства В. В. Путин провел рабочую встречу с Министром промышленности и торговли России В. Б. Христенко и руководителем ФСВТС России М. А. Дмитриевым // Сайт председателя правительства России, 15 лютого 2010 . Загальний обсяг державної підтримки підприємств ОПК за 2009—2010 роки становив близько 220 млрд рублів.

Почалося серійне виробництво ПЗРК «Ігла-С» (2004 рік), ударного вертольота Мі-35М (2005 рік), бойового вертольота Ка-52 (2008 рік).

Прийнято на озброєння шахтний варіант МБР «Тополь-М» (2000 рік), танк Т-90А (2005 рік), ОТРК «Іскандер-М» (2006 рік), мобільний варіант МБР «Тополь-М», ЗРК С-400 (2007 рік), корвет (2008 рік), МБР «Ярс» (2009 рік).

Почалися постачання до Збройних сил Росії фронтових бомбардувальників Су-34 (2006 рік), навчально-бойових літаків Як-130 (2009 рік). На початку 2011 року було в основному завершено структурну реформу ОПК. До нової структури увійшли 50 інтегрованих структур, на які припадає 60 % продукції ОПК. У 2011 році почалося серійне виробництво ПЗРК «Верба».

У 2012 році оборонну промисловість було об'єднано у п'ять холдингів (напр., повинен був відповідати за патронні заводи)Денис Тельманов. Производителю гранатометов дали нового директора и конструктора // Известия, 5 липня 2012 .

Після початку російсько-української війни У 2014 році почалося серійне виробництво військово-транспортного літака Іл-76МД-90А (2014 рік).

Прийняті на озброєння ракетний комплекс «Бастіон», БпЛА «Орлан-10» (2010 рік), крилата ракета Х-101, авіаційна ракета Х-38, ЗРК «Тор-М2У», ЗРГК «Панцирь-С1», комплекс РЕБ «Красуха-4» (2012 рік), бронетранспортер БТР-82А, АПЧ проєкту «Борей» (2013 рік), фронтовий бомбардувальник Су-34, ПТРК «Штурм-СМ», АПЧ проєкту «Ясень» (2014 рік), фрегат проєкту 11356 (2016 рік).

Почалися постачання до Збройних сил Росії винищувачів Су-35С і Су-30СМ (2012 рік). Здійснив перший політ перспективний винищувач Су-57 (2010 рік).

У жовтні 2016 року оголошено про завершення робіт із створення винищувача покоління 4++ МіГ-35; на початку 2017 року розпочалися випробування у повітрі та пройшла офіційна презентація МіГ-35.

У 2019 році з'явилися перші повідомлення про БпЛА ZALA «Ланцет», у 2021 році на російському пропагандистському телебаченні демонстрували відео у якому розказують про використання дрону у Сирії.

Сучасне виробництво

Виробництво БпЛА та БНА

ZALA Іжевська компанія Zala Aero Group, відома як ТОВ «ЦСТ», є ключовим гравцем на російському ринку безпілотних літальних апаратів, вони виробляють та тестують «Ланцети». З 2015 року Zala стала частиною великого виробника зброї — «Група компаній Калашніков». Основними постачальниками для ТОВ «ЦСТ» є такі підприємства: ТОВ «Аероскан», ТОВ «НТЦ Оріон», ТОВ «ОМП», ТОВ «Хартіс ДВ», ТОВ «АйДі Солюшн», ТОВ «Спел». Підприємство Zala Aero станом на 2016—2017 рік розміщували власне виробництво у місті Іжевськ, за адресою: вул. 40 лєт побєди 118. Після 2016 року, коли Zala Aero увійшли до складу концерну «Калашніков», керівництво вирішили будувати новий завод на наявних потужностях концерну в Іжевську, де вже є два заводи: проїзд ім. Дерябіна, 3Б (розташований сам концерн) вул. Промислова 8/3 («Іжевський механічний завод»). Факт перетворення власних торговельних центрів у військові заводи росіяни не приховують. Згідно зі статтею за серпень 2023 року, Алєксандра Захаров, головний конструктор Zala Aero Group, відкрито заявив про переобладнання колишнього ТРЦ, який припинив свою діяльність через пандемію, у виробничі майстерні для «Ланцетів». Ймовірно, йдеться про ТРЦ «Італмас». Його площа складає близько 50 тис.м2. Усього виявлено 5 ТРЦ, які були переобладнані росіянами під виробництво БпЛА, 4 з них розташовані у місті Іжевськ: ТРЦ «Італмас», ТРК «Століца», ТРЦ «Новий дом» та ТРЦ по вул. Мельнична 34а і 1 у Калузі ТЦ — «Новий дом».

У серпні 2023 на заводі в Іжевську по вул. Холмогорова, 27а стався вибух — 4 будівлі були зруйновані, 6 — частково зруйновані та 14 пошкоджено. Ймовірно, що на одному з цехів заводу виробляли компоненти для «Ланцетів».

Герань 5 березня 2024 року росіяни вперше продемонстрували свій новий цех, у якому виготовляють баражуючі боєприпаси «Герань». У червні 2025 року стало відомо що росіяни розширюють виробничий комплекс «Шахедів» у Єлабузі, закладаючи фундамент вже п’ятої житлової будівлі, для немісцевих працівників. Згідно з супутниковими знімками, у період з жовтня 2024 по червень 2025 року росіяни будують чотири нові майданчики, а будівництво п’ятого триває на початковій стадії. Нові майданчики мають загальну площу 163 гектари та розташовані на території виробничого комплексу. 2 жовтня українські журналісти ідентифікували понад 2 000 працівників заводів, які займаються виробництвом дронів типу Shahed/Герань.

ГК «Бєспілотниє Сістєми» Група компаній «Бєспілотниє Сістєми» є розробником та виробником безпілотних авіаційних комплексів марки «Supercam», а з 2010 року — одним із найбільших гравців на ринку безпілотної авіації у РФ. Виробництво базується в м. Іжевськ, а ремонтні бази знаходяться по всій країні. Згідно з інформацією російського промблогера (посилання на заархівовану версію статті), який відвідував компанію ще у 2018 році, — близько 30 % безпілотників, що вироблялися у РФ були вироблені в Іжевську, в тому числі компанією ООО «Фінко» (ГК «Бєспілотниє Сістєми»).

У групи є представництва, одне з них — казахське ТОВ «KazUAV», яке у 2019 році стало частиною міжнародної корпорації «Terra Drone» (Японія) — міжнародної компанії, що об'єднує передові компанії безпілотної галузі по всьому світу.

Безпілотні Надводні Апарати 16 липня 2025 року стало відомо шо у РФ відкрили об’єднаний центр з виробництва морських дронів на базі оборонно-промислового підприємства «Кінгісеппський машинобудівельний завод» у Санкт‑Петербурзі. Суднобудівне підприємство, що спеціалізується на випуску морських рушійних систем та катерів, планує запустити випустити кілька десятків морських дронів для цивільних цілей.

Авіабудування