Зміна клімату та корінні народи — проблема, яка полягає у непропорційному впливі зміни клімату на корінні народи у всьому світі, якщо порівняти з не корінними народами. Ці впливи особливо відчутні щодо здоров'я, навколишнього середовища та громад. Деякі місцеві дослідники зміни клімату стверджують, що ці непропорційні наслідки пов'язані з наявними практиками колоніалізму. При цьому по всьому світу корінні народи мають стратегії та традиційні знання для адаптації до зміни клімату. Ці системи знань можуть бути корисними для адаптації до зміни клімату їхніх власних спільнот в межах самовизначення, а також можуть використовуватися не корінними спільнотами.
У понад 90 країнах проживає понад 370 мільйонів осіб, що належать до корінних народів. Приблизно 22 % суші планети є територіями корінного населення, причому ця цифра змінюється залежно від того, хто визначається як корінне населення. Більшість світового біорізноманіття розташовано на територіях корінних народів. Корінні народи відіграють вирішальну роль основних зберігачів знань у своїх спільнотах. Це знання включає в себе особливості підтримки соціально-екологічних систем, у яких перебувають спільноти. Декларація ООН про права корінних народів визнає, що корінні народи мають специфічні знання, традиційну практику та культурні звичаї, які можуть сприяти належному та сталому управлінню екологічними ресурсами.
Корінні народи мають потужний досвід відповідей на виклики зміни клімату через широкі географічні території, які вони населяють по всьому світу, а також через те, що їхня культура та засоби до існування, як правило, пов'язані з наземними практиками та відносинами, які кидають виклик західним уявленням про природу як власність або як ресурс. Корінні народи мають різноманітний досвід дослідження зміни клімату та потенційних рішень, який традиційна наука тільки починає включати у свої теорії. У результаті такого включення концепції традиційних знань і традиційної практики все більше корінних народів стають науковцями.
Виклики
Наукові звіти показують, що через підвищення рівня моря, повені, посухи та шторми по всьому світу мільйонам людей доведеться змінити місця проживання. Хоча ці умови вплинуть на людей у всьому світі, але непропорційно більше вони вплинуть на корінні народи.Kapua'ala Sproat, D. «An Indigenous People's Right to Environmental Self-Determination: Native Hawaiians and the Struggle Against Climate Change Devastation.» Stanford Environmental Law Journal 35, no. 2.
Багато селян-тубільців помічають очевидні зміни в кліматі та природі, хоча часто не знайомі з концепцією зміни клімату. Часто корінні народи покладалися на свій власний календар посівів залежно від напрямку вітру, сезонів цвітіння, міграції птахів та інших факторів навколишнього середовища, які постали на основі спостережень протягом тисяч років. Проте, під час глобального потепління та змін циклів природи, селяни, які сподіваються на традиційне прогнозування, відчувають себе беззахисними. Крім того, селяни з обмеженим доступом до технологій та сучасних прогнозних новин стикаються з несподіваними змінами погоди, такими як коливання температури або раптові опади.
Усі ці умови ставлять корінні народи під психологічний і фізичний тиск. Щодо сільського господарства: «практики та традиції, які витримали тисячоліття цивілізацій підйому й занепаду, стають застарілими». Це може мати психологічні наслідки для людей, які використовували моделі вирощування у своїх методах ведення господарства, які часто тісно пов'язані з місцевими релігійними та культурними обрядами.
Корінні народи будуть сильніше піддаватися впливу зміни клімату, ніж некорінні народи з кількох причин: Корінні громади географічно, як правило, розташовані в регіонах, більш вразливих до зміни клімату, таких як місцеві тропічні ліси, Арктика та прибережні райони. Багато культур і способів життя корінних народів безпосередньо пов'язані з довкіллям, тому здоров'я середовища, в якому вони живуть, надзвичайно важливе для їхнього фізичного та духовного благополуччя. Зміна клімату, і, як наслідок, зміна довкілля матиме більший вплив на людей, які залежать від навколишнього середовища безпосередньо, як духовно, так і фізично. Корінні жителі постраждають більше через їх глибокий зв'язок із землею. Зростання негативних наслідків зміни клімату також безпосередньо пов'язане з пригніченням, бідністю та іншими проблемами, викликаними колоніалізмом. Це пояснюється тим, що корінні народи пережили серію травматичних подій, наприклад, «винищень, геноцидів, пандемії хвороб, примусове виселення та переселення, політику асиміляції індіанських шкіл-інтернатів та заборону духовних і культурних практик, що породили історію етнічного та культурного геноциду». Корінні громади по всьому світу, як правило, мають економічні недоліки, які не настільки поширені в некорінних громадах через тривале пригнічення, яке вони зазнали протягом тривалого часу. Ці недоліки включають нижчий рівень освіти та вищий рівень бідності та безробіття, що посилює їхню вразливість до зміни клімату.
Проте багато досліджень показують, що, хоча корінні народи відчувають наслідки на непропорційному рівні, тубільці мають сильну здатність адаптуватися, коли справа доходить до змін довкілля, спричинених зміною клімату, і є багато випадків, коли корінні народи ефективно адаптуються до таких змін. Їхня здатність до адаптації полягає в традиційних знаннях їхніх культур, які через «травматичні вторгнення» були втрачені або зневажені. Втрата традиційних знань і гноблення, з якими стикаються корінне населення, часто становлять більшу загрозу, ніж зміна самого середовища.
За регіонами
Африка
Зміна клімату в Африці призведе до відсутності продовольчої безпеки, переміщення корінного населення, а також до зростання голоду, посухи та повеней.«Report of the Indigenous Peoples' Global Summit on Climate Change.» Proceedings of Indigenous People's Global Summit on Climate Change, Alaska, Anchorage. У деяких регіонах Африки, як-от Малаві, зміна клімату також може призвести до зсувів, градів і селів.Nkomwa, Emmanuel Charles, Miriam Kalanda Joshua, Cosmo Ngongondo, Maurice Monjerezi, and Felistus Chipungu. «Assessing Indigenous Knowledge Systems and Climate Change Adaptation Strategies in Agriculture: A Case Study of Chagaka Village, Chikhwawa, Southern Malawi.» Physics and Chemistry of the Earth, Parts A/B/C 67-69 (2014): 164-72. . Тиск зміни клімату на Африку посилюється, бо інфраструктура боротьби зі стихійними лихами не існує або вкрай неадекватна на всьому континенті. Крім того, вплив зміни клімату в Африці непропорційно припадає на корінне населення, оскільки воно має обмеження щодо своєї міграції та мобільності, на них більш негативно впливає зменшення біорізноманіття, а їхні сільськогосподарські землі непропорційно деградують внаслідок зміни клімату. У Малаві спостерігається зниження врожайності з одиниці гектара через тривалі посухи та недостатню кількість опадів.
Повідомляється, що найбільш вразливим до зміни клімату регіоном Нігеріїв є дельта Нігеру. Тут щорічно реєструються випадки повеней, особливо в населених пунктах уздовж річки Нігер та її приток, що затопило багато населених пунктів і призвело до переміщення людей зі своїх домівок.
У Південному Єгипті та Північному Судані корінне сільське населення все ще дотримується коптського календаря, який є стародавнім календарем доби фараонів. Але нині селянам важко терпіти зміну клімату та її різкий вплив на природу. Зазвичай в цих регіонах селяни висаджують пшеницю наприкінці серпня. Але через нові високі температури в цей період посадка затягується і впливає на всю сівозміну.
За словами Ісмаїла Ель Гізулі, суданського вченого і колишнього виконуючого обов'язки голови Міжурядової групи експертів ООН зі зміни клімату (IPCC): «Ще 20 років тому цей календар був майже ідеальним», але тепер «через зміну клімату існує мінливість від одного року до іншого».
Найпівнічніші та найпівденніші країни в межах Африканського континенту вважаються субтропічними. Однією з найбільш значущих загроз субтропічних регіонів через зміну клімату є посуха. Посуха призводить до подальших проблем, що стосуються сільського господарства, що має значний вплив на засоби існування населення в цих районах. По всьому континенту скотарі впоралися з посушливістю землі, перейшовши на кочовий спосіб життя. Так вони знаходять для своєї худоби різні джерела води.
Арктика
Глобальне потепління має найбільш драматичний вплив на арктичний регіон. У порівнянні з рештою світу, тут температура зростає вдвічі швидше. Як наслідок, корінні народи, які існують у цьому регіоні, стикаються з безпрецедентними проблемами. Щодо глобальних викидів вуглекислого газу, то корінні народи Арктики роблять до нього мінімальний внесок. Вони несуть відповідальність за інших. Так, Китай відповідає за 28 %, Сполучені Штати відповідають за 15 %, Індія відповідає за 7 %, а Росія відповідає за 5 %. Однак вісім арктичних країн загалом відповідають за 22 % від загальних глобальних викидів вуглекислого газу. Хоча корінні народи, які існують у цих арктичних країнах фактично не забруднюють середовище, викиди в основному здійснюються нафтогазові компанії та інші некорінні суб'єкти. Отже, тубільні народи Арктики несуть мінімальну відповідальність за спричинення зміни клімату, але не можуть уникнути відповідних наслідків. Багато організацій, які виступають за екологічну справедливість, такі як Рух рідних та Фонд екологічної справедливості, звернули увагу на цю невідповідність, зрештою стверджуючи, що країни та корпорації, які несуть більшу відповідальність за зміну клімату, повинні нести фінансову та етичну відповідальність за наявні збитки корінних народів.
Згідно ідентичності Кая, на сукупний глобальний рівень викидів вуглекислого газу впливають чотири фактори. Такими факторами є збільшення світового населення, валового внутрішнього продукту (ВВП) на душу населення, енергоємності та вуглецевої інтенсивності. До того, як COVID-19 поширився по всьому світу, глобальне населення, ВВП на душу населення та інтенсивність вуглецю зростали, тоді як енергоємність зменшувалася, що у сукупності призвело до зростання глобальних рівнів викидів вуглекислого газу. COVID-19 призвів до зниження вуглецевої інтенсивності та ВВП на душу населення. У 2020 році викиди вуглецю скоротилися, комплексний довгостроковий вплив на зниження концентрації вуглекислого газу в атмосфері є мінімальним.
Збільшення глобального рівня викидів вуглекислого газу означає значне скорочення морського льоду. Згідно з супутниковими знімками, арктичний регіон наразі має найменшу площу льоду в історії. Зміна клімату призведе до швидшого підвищення рівня моря, частіших і все інтенсивніших штормів і вітрів, а також до збільшення ерозії від вищих хвиль. Крім того, це призведе до подальшого зменшення кількості морського льоду. Ефект альбедо має серйозні наслідки для Арктики та решти світу. Коли лід тане, його світла поверхня також зникає. Світлі поверхні відбивають більше випромінювання, а темніші поглинають більше випромінювання. Перетворення морського льоду у воду робить більшу частину поверхні Землі темнішою, що ще більше сприяє глобальному потеплінню, оскільки поглинається ще більше радіації. Таке явище відоме як петля позитивного зворотного зв'язку. Альбедо вимірюється за шкалою від 0 до 1, 0 відповідає ідеальному чорному тілу, яке поглинає все випромінювання, а 1 відповідає тілу, яке відбиває все вхідне випромінювання. З 1979 по 2011 рік загальне альбедо Арктики зменшилося з 0,52 до 0,48, що означає, що вона в цілому мала темніші поверхні і поглинала більше енергії. Станом на 2011 рік Північний Льодовитий океан отримав ще 6,4 +/- 0,9 Вт/м² сонячної енергії. Очікується, що в найближчі роки альбедо ще більше знизиться. Вчені прогнозують ситуацію, коли весь арктичний літній морський лід розтане повністю. Якщо парникові гази викидатимуться в глобальні викиди, як передбачалося, то танення льоду потенційно може нагріти планету приблизно на 0,2 °C.