Гуго Байссвенгер (; 13 жовтня 1895, Штутгарт — 28 травня 1963, Ульм) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту.
Біографія 25 червня 1914 року вступив у Вюртемберзьку армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 15 березня 1936 року — консультант артилерійської інспекції Імперського військового міністерства (потім — ОКГ), з 1 жовтня 1939 року — начальник штабу, з 13 січня 1940 року — відділу інспекції. З 26 листопада 1941 року — командир 116-го танково-артилерійського полку. З 30 листопада 1942 по 10 січня 1943 року — артилерійський командир 122. З 1 квітня 1943 по 12 лютого 1945 року — генерал при начальникові озброєнь ОКГ. 9 квітня 1945 року відряджений на курси командирів великих з'єднань. З 20 квітня — командир 72-ї піхотної дивізії. 1 червня 1945 року взятий в полон. 16 травня 1947 року звільнений.
Звання
Фанен-юнкер (25 червня 1914) Фанен-юнкер-унтерофіцер (16 вересня 1914) Фенріх (7 жовтня 1914) Заступник офіцера (12 листопада 1914) Лейтенант (27 січня 1915) Оберлейтенант (18 жовтня 1918) Гауптман (1 лютого 1928) Майор (1 січня 1935) Оберстлейтенант (1 жовтня 1937) Оберст (1 вересня 1940) Генерал-майор (1 червня 1943) Генерал-лейтенант (1 серпня 1944)
Нагороди
Залізний хрест 2-го і 1-го класу Орден «За військові заслуги» (Вюртемберг), лицарський хреста Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами Нагрудний знак «За поранення» в чорному Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град» Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
Посилання
Біографічні дані.
Примітки