Вступ Польщі до Європейського Союзу () — процес, який дозволив Республіці Польща приєднатися до Європейського Союзу 1 травня 2004 року, під час першого етапу п'ятого розширення Європейського Союзу. Таким чином, Європейський Союз був розширений до 25 держав-членів (Польща увійшла одночасно з 9 іншими державамиЦе Кіпр, Чехія, Естонія, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словаччина, Словенія та Угорщина.).

Історія

Початкова ситуація 16 вересня 1988 року Польща та Європейське співтовариство встановлюють дипломатичні відносини. Через рік 19 вересня 1989 року у Варшаві між ними підписана угода про торговельно-економічне співробітництво.

Політичні зміни після 1989 року та створення Польської Третьої Республіки дали змогу розпочати переговори про асоціацію Польщі з Європейськими Співтовариствами. Почалися офіційні переговори 22 грудня 1990 року і закінчився на 16 грудня 1991 року шляхом підписання Угоди про асоціацію між Республікою Польща та Європейськими Співтовариствами. Цей договір набув чинности 11 лютого 1994 року, через три місяці після набрання чинности Договору про Європейський Союз.

Подання кандидатури Європейська рада на засіданні в Копенгагені підтвердила, що країни Центральної та Східної Європи приєднаються до Європейського Союзу після виконання економічних (критерії конвергенції) та політичних (Копенгагенські критерії) критеріїв. 5 квітня 1994 року Вальдемар Павляк звернувся до Теодороса Пангалоса, міністра закордонних справ Греції та діючого президента Ради Європейського Союзу, з листом, у якому він офіційно просив Польщу приєднатися до Європейського Союзу.На Європейській раді в Ессені 9-10 грудня 1994 року, держави-члени підтвердили своє бажання розширитися до асоційованих країн і прийняли стратегію перед вступом, яка полягає у визначенні сфер і форм співпраці, які вважаються важливими для прискорення інтеграції.

Ця стратегія, Біла книга, що готує асоційовані держави Центральної та Східної Європи до їхньої інтеграції у внутрішній ринок Союзу, була прийнята Європейською радою в Каннах у 1995 році. Вона визначає пріоритетні заходи, які необхідно вжити, а також шлях транспонування acquis communautaire. Комісія публікує на основі «Порядку денного 2000», складеного на основі відповідей на анкету, яка була надана країнам-кандидатам, перелік країн, з якими можна швидко розпочати переговори.

Сейм прийняв «Національну стратегію інтеграції» (SNI) у травні 1997 року. SNI формулює конкретні завдання щодо членства в ЄС та шляхи їх виконання. Цю стратегію розробив «Офіс з інтеграції до Європейського Союзу». Таким чином, його цілі полягали в тому, щоб прискорити та скерувати роботу уряду, а також допомогти підвищити обізнаність суспільства. Зокрема, передбачалася можлива участь в Економічному і валютному союзі. Національна програма підготовки до членства від 23 червня 1998 року змінювалася щороку для вдосконалення стратегій переговорів.

Перемовини Згідно з думкою Європейської комісії 16 липня 1997 року, Європейська Рада Люксембурга 12-13 грудня 1997 року вирішила розпочати переговори про вступ з п'ятьма країнами Центральної та Східної Європи (Польщею, Чехією, Угорщиною, Словенією та Естонією) та Кіпром.

Процес розширення ЄС було розпочато на засіданні Ради з загальних питань 30 березня 1998 року. Почалися переговори 31 березня 1998 року в Брюсселі. Головами польської переговорної групи (Polskiego Zespołu Negocjacyjnego - PZN): Яцек Саріуш-Вольський (1997-2001) та Данута Хюбнер (2001-2004).

Метою переговорів було встановлення спільної позиції між Президентом PZN та Європейським комісаром з питань розширення, щоб подати її на затвердження Європейській комісії. Метою переговорів була підготовка Договору про приєднання, який був прийнятий на останньому засіданні Міжурядової конференції з питань приєднання.

Вступ

Договір про приєднання, за умови його схвалення та прийняття абсолютною більшістю голосів Європейським парламентом (9 квітня 2003 р.) та одноголосно Радою Європейського Союзу (14 квітня 2003 р.), має бути ратифікований усіма державами-членами відповідно до їхніх відповідних конституційні вимоги (крім Ірландії, де вона була ратифікована на національному референдумі, інші держави-члени ратифікували її через парламент). Договір набув чинності після завершення процедури ратифікації ЄС. У Польщі процес встуру відбувся на загальнонаціональному референдумі 7-8 червня 2003 р. Полякам було поставлене запитання:

Згідно з офіційними результатами Państwowa Komisja Wyborcza (Національної виборчої комісії), на виборчі дільниці прийшли 58,85% тих, хто має право голосу (тобто 17 586 215 осіб із 29 868 474 осіб, які мають право голосу), і з них 75% відповіли «так» на це питання (13 516 612). З них 22,55% (або 3 936 012) відповіли «ні». Крім того, було 126 194 недійсних бюлетенів.

1 травня 2004 року Польща стала повноправним членом Європейського Союзу разом з дев'ятьма іншими європейськими країнами.

Хронологія ДатаПодія16 вересня 1988Встановлення дипломатичних відносин між Польщею та Європейськими Співтовариствами.14 липня 1989Запис на участь у програмі PHARE.19 вересня 1989Підписання угоди про торговельно-торговельне та економічне співробітництво.26 лютого 1990Призначення посла Польщі в Європейських Співтовариствах Яна Кулаковського.25 травня 1990Польща представила пропозицію розпочати переговори щодо угоди про асоціацію.26 січня 1991Призначення Урядового агента з питань європейської інтеграції та іноземної допомоги: Сарюш-Вольський.16 грудня 1991Підписання Угоди про асоціацію між Польщею та Європейським Співтовариством.11 березня 1992 рокуНабуття чинності торговими положеннями Угоди про асоціацію.4 липня 1992Ратифікація польським парламентом Європейської угоди.16 червня 1992Ратифікація Європейської угоди Європейським парламентом.21-22 червня 1993Підтвердження Європейською радою в Копенгагені вступу країн ЦСЄ до ЄС (після виконання ними Копенгагенських критеріїв).7 березня 1994Перше засідання Ради асоціації ЄС-Польща.5 квітня 1994Польща подає заявку на членство в ЄС в Атенах.9-10 грудня 1994Європейська рада Ессена: прийняття передвступної стратегії та підтвердження бажання ЄС поширитися на асоційовані країни.26-27 червня 1995Підтвердження стратегії Білої книги Польща-Європейський Союз.3 жовтня 1996Початок роботи Комітету з євроінтеграції.28 січня 1997Прийняття польським урядом стратегії національної інтеграції.2 квітня 1997Прийняття польським парламентом Конституції Польщі (стаття 90 щодо Європи).12-13 грудня 1997Рішення Європейської ради Люксембургу про початок переговорів про вступ з Польщею.27 березня 1998Призначення польським урядом групи переговорів.31 березня 1998Початок переговорів про вступ у Брюсселі.23 червня 1998Прийняття Урядом Республіки Польща першого видання Національної програми підготовки до вступу до ЄС.4 травня 1999Прийняття першої модифікації Національної програми підготовки до членства в ЄС.14-15 грудня 2001Прийняття декларації про майбутнє відновлюваної енергії в ЄС з міста Лаекен у Бельгії.13 грудня 2002Завершення переговорів про вступ на саміті в Копенгагені.19 березня 2003Європейський парламент голосує за звіт Комісії про розширення ЄС у 2004 році.9 квітня 2003Європейський парламент схвалив вступ 10 нових членів до ЄСЦе Кіпр, Чехія, Естонія, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словаччина, Словенія та Угорщина., у тому числі Польщі.14 квітня 2003Рада Європейського Союзу віддана вступу 10 нових членів до ЄС, включаючи Польщу.16 квітня 2003Підписання Договору про приєднання в Афінах Польщею та 9 іншими країнами .7-8 червня 2003Референдум у Польщі про вступ до Європейського Союзу та ратифікацію Атенського договору.13-15 квітня 2003Заслуховування комісарів , які вступають до ЄС - Польща має Дануту Хюбнер як комісар.1 травня 2004 рокуНабуття чинності Договором про приєднання: розширення ЄС до 10 нових країн, включаючи Польщу.

Перешкоди

Причини

Політична ідентичність Ян Кулаковський, журналіст, політичний і профспілковий діяч, перший посол Польщі в ЄС, написав: «Польща, як і інші країни Центральної та Східної Європи, завжди була частиною сім’ї європейських народів». Польща, за Кулаковським, зазнала комунізму, який був «політичною системою, чужою польській ідентичности».

Економічна Польща раніше була частиною РЕВ, конкуруючої економічної організації для країн комуністичного блоку. Однак, коли блок розпався, традиційні клієнти Польщі зникли, що призвело до економічних проблем у країні. Компанії, досі ізольовані від західного конкурентного середовища, опинилися в потребі реструктуризації, звідси потреба залучення іноземних інвестицій.

Проблеми

Корупція Корупція була однією з головних проблем членства, оскільки в Польщі вона виходить за межі судової системи.

Державна служба Однією з порушених проблем була низька кількість державних службовців, чисельність яких була недостатньою для забезпечення становлення незалежної, стабільної та компетентної державної служби.

Справді, прийняття acquis communautaire вимагає впровадження нових стандартів, тоді як перевантаженість Сейму є важливою. У липні 1999 року, закон запроваджує професіоналізацію керівників, щоб зробити їх незалежними щодо політичної небезпеки. Однак різниця між низькими зарплатами на державній службі та вищими в приватному секторі призводить до відходу працівників з першого на другий, що, незважаючи на прогрес, досягнутий у цій сфері, шкодив проведеним реформам.

Придбання землі іноземцями Одним з труднощів було те, що стосуються «вільного руху товарів» та придбання землі іноземцями. Справді, вони повинні були отримати попередній дозвіл від Міністерства внутрішніх справ. За словами Іва Злотовського, побоювання щодо продажу землі іноземцям в основному були на заході, на територіях, відновлених у 1945 році поблизу німецького кордону.

Громадська думка

Позиція політичних партій +Положення виборців за політичною приналежністю ЛіворучТакНіТруднощі з відповіддюУнія Свободи94 %1 %5 %Виборчий Альянс «Солідарність»74 %15 %11 %Союз демократичних лівих сил56 %32 %12 %Польська селянська партія39 %40 %21 %

Еволюція У наступній таблиці наведено результати опитувань, проведених Centrum Badania Opinii Społeczne, у яких було поставлене запитання: +«Якби сьогодні відбувся референдум про членство, ви були б за чи проти вступу до ЄС?»ДатаТакНіНевизначені1994 рік78 %4 %18 %Травень 1995 71 %9 %20 %Травень 1996 81 %8 %11 %Березень 1997 72 %12 %16 %Квітень 1997 72 %11 %17 %Липень 1997 72 %12 %16 %Травень 1998 65 %20 %15 %Серпень 1998 61 %20 %19 %Грудень 1998 62 %20 %18 %Січень 199964 % ? % ? %Травень 1999 56 %25 %19 %Червень 199955 %26 % ? %Листопад 1999 59 %26 %15 %Лютий 2000 54 %26 %20 %Травень 2000 60 %24 %16 %Вересень 2000 54 %26 %20 %Березень 2001 54 %29 %17 %Березень 2002 66 %25 %9 %Травень 2002 75 %19 %6 %Липень 2002 67 %23 %10 %Жовтень 2002 72 %20 %8 %Квітень 2003 68 %22 %10 %

Див. також

Атенський договір (2003) Польща та євро

Примітки

Цитати

Бібліографія

Посилання

Офіційний журнал ЄС: текст Договору та інших актів, що стосуються приєднання