Землетруси — підземні удари і коливання поверхні Землі, викликані різким вивільненням енергії, накопиченої в породах.
Шкали для вимірювання землетрусу
Для вимірювання сили землетрусу використовуються дві шкали. Шкала Меркаллі (від 1 до 12 балів), або сейсмічна шкала, оцінює вплив землетрусу на земну поверхню. Шкала Ріхтера (від 1 до 10 магнітуд) вимірює енергію, яка виділяється в осередку землетрусу. Ця шкала логарифмічна. При збільшенні магнітуди всього на одиницю кількість вивільненої енергії зростає в 30 разів. Тому в Рача — Джавському землетрусі в Грузії (1991 р.) з магнітудою 7,1 енергії виділилося в 900 разів більше, ніж у Ташкентському (1966 р) з магнітудою 5,3, хоча їх сила за шкалою Меркаллі була однакова — 8 балів. Однак землетрус у Ташкенті виявився таким самим руйнівним, як і Рачинський, оскільки його осередок знаходився всього в 5-8 км від поверхні.
Література