Олександр Михайлович Льовшин (10 (22) жовтня 1875, Шустово, Курська губернія — 16 липня 1947, Київ) — фізіолог рослин, доктор біологічних наук, професор.
Біографія Олександр Льовшин ародився 10 (22) жовтня 1875 року в селі Шустово Льговського повіту Курської губернії.Наука и научные работники СССР. — Ленинград: АН СССР, 1928. — С. 218
1901 року закінчив Московський, а 1903 — Київський університетВ. І. Вернадський і Україна: діяльність, оточення, зв'язки, пам'ять: довідник / авт.-упоряд.: С. М. Кіржаєв, К. Є. Новохатський, Л. М. Яременко ; редкол.: В. Г. Кошечко (голова), О. С. Онищенко (заст. голови) та ін. ; НАН України, Коміс. НАН України з наук. спадщини акад. В. І. Вернадського, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т архівознавства. Текст. і граф. дані. Київ, 2023. 496 с., іл. С. 208—209. У 1903-1906 роках був хранителем Ботанічного кабінету університету. Здобув ступінь магістра ботаніки після захисту дисертації «Про опір деревини при фільтрації у зв'язку з теорією руху води в рослині» (). З 1908 року читав лекції з ботаніки. Завідував кафедрою ботаніки Київських вищих жіночих курсів у 1908-1913 рокахЛевшин Александр Михайлович . Биографический словарь. 2000.
З початком Першої світової війни Київський університет був евакуйований до Саратова. 1914 року Льовшина було обрано завідувачем кафедри ботаніки Саратовського університету, проте через хворобу того року до Саратова він не виїхав, а обов'язки завідувача виконував ботанік Дмитро Янішевський. На початку 1915 року Льовшин переїхав до Саратова. У травні він домігся рішення Ради університету про збільшення кількості посад і взяв на старшого асистента Янішевського, а на молодшого — Михайла Чорноярова. Через поганий стан здоров'я Олександр Льовшин не зміг відвідати Перший російський ботанічний з'їзд 20-21 грудня 1915 року в ПетроградіБерезуцкий Михаил Александрович. Работа кафедры ботаники Императорского Николаевского (Саратовского) университета в период с 1909 по 1916 годы // Бюл. Бот. сада СГУ. 2004. № 3.Болдырев В. А. 110 лет ботанической кафедре Саратовского государственного университета // Изв. Сарат. ун-та Нов. сер. Сер. Химия. Биология. Экология. 2019. № 2. 19 жовтня 1917 року в Саратові було засновано Ботанічне товариство Південно-Східного краю, куди увійшли 36 членів, зокрема Микола Вавилов та В'ячеслав Заленський а головою цього товариства був обраний Олександр Льовшин. Упродовж 1917 року Льовшин виступив з доповіддю на одному з трьох засідань товаристваШилова И. В. К истории Саратовского отделения Русского Ботанического общества // Бюл. Бот. сада СГУ. 2019. № 4.
У 1917 році Льовшина було обрано виконувачем обов'язків екстраординарного професора Київського університету, а 1918 - секретарем фізико-математичного факультету.
У 1921—1922 роках викладав ботаніку в Одеському інституті народної освіти, обіймав посаду професора.Левченко В. В. Історія Одеського інституту народної освіти (1920—1930 рр.): Позитивний досвід невдалого експерименту. — Одеса: ТЕС, 2010. — С. 299
До 1930 року був заступником директора Наукового інституту селекції в Києві, завідував секцією цитології Науково-дослідної кафедри біології сільськогосподарських рослин.
У 1933—1941 роках очолював кафедру фізіології та біохімії рослин біологічного факультету Київського державного університетуКафедра біології рослин: Історія . ННЦ «Інститут біології і медицини» КНУ ім. Тараса Шевченка.
Також у 1941 році був старшим науковим співробітником Інституту ботаніки. Працював у Інституті ботаніки за німецької окупації у 1941—1943 рокахІсторія Національної академії наук України. 1941—1945 : Частина 2. Додатки / НАН України. Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т архівознавства, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського; Ред. кол.: О. С. Онищенко (голов. ред.) та ін.; Упоряд.: Л. М. Яременко, С. В. Старовойт, О. М. Березовський, В. А. Кучмаренко. — К.: НБУВ, 2007. — 808 c. С. 276ІЗ ПІДСУМКОВОГО ЗВІТУ КЕРІВНИКА ГРУПИ «НАУКА» ДОКТОРА ФОН ФРАНКЕ ДО РЕЙХСМІНІСТРА ОКУПОВАНИХ СХІДНИХ ТЕРИТОРІЙ А. РОЗЕНБЕРГА ПРО СТАН НАУКОВИХ УСТАНОВ м. КИЇВ, 3 лютого 1942 р. м. Київ У кн. Історія Національної академії наук України. 1941—1945 : Частина 1. Документи і матеріали / НАН України. Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т архівознавства, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського; Ред. кол.: О. С. Онищенко (голов. ред.) та ін.; Упоряд.: Л. М. Яременко, С. В. Старовойт, О. М. Березовський, В. А. Кучмаренко. — К.: НБУВ, 2007. — 808 c, с. 491.
Помер 16 липня 1947 року в Києві. Похований на Лук'янівському кладовищі, ділянка № 16, ряд 5, місце 17.
Наукові дослідження Упродовж роботи в Саратовському університеті Льовшин займався цитологічними дослідженнями мітохондрій у рослин.
Наукові праці Alexander M. Löwschin (1908): Zur Frage über den Einfluss des Lichtes auf die Atmung der niederen Pilze . — Botanisches Centralblatt — BH_23_1: 54 — 64 К вопросу об измерении сопротивления древесины при фильтрации К вопросу о хондриозомах (1913) Löwschin, A. M., «Myelinformen» und Chondriosomen . Berichte der Deutschen Botanischen Gesellschaft. 1913, Bd.XXXI, p. 203 Experimentalcytologische Untersuchungen uber die Mixochondrien in Blattern der hohoren Pflanzen (1914) Löwschin, A. M. (1914). Vergleichende experimental cytologische Untersuchungen über Mitochondrien in Blättern der höheren Pflanzen. Berichte der Deutschen Botanischen Gesellschaft, 32, 266—270. Löwschin, A. M. (1914). Zur Frage über die Bildung des Anthocyans in Blättern der Rose. Berichte der Deutschen Botanischen Gesellschaft, 32, 386—393. LÖWSCHIN, A. (1917). Experimental-cytological investigation on full grown leaves of the autothrophic plants in connection with the question of nature of the chondriosomes. А. М. Левшин. (1928) О выявлении лучших районов для производства фабричных свекловичных семян. Левшин, А. (1929). Цитологическое изучение листьев сахарной свеклы, пораженной мозаикой. Тр. Всес, центр. ин-та сахарной пром.(ЦНИИС), (2), 298—299. Левшин, А. М. (1930). О нахождении элитрозом в листьях сахарной свеклы, больной мозаикой. Мозаичные болезни сахарной свеклы; сборник статей под общей редакцией В. П. Муравьева, с. 177. Льовшин, А. М. (1935) До теорії первинного органічного синтезу, властивого зеленій рослині. Наукові записки Київського університету: Біологічний збірник, № 1-2, с. 49-72 Льовшин, О. М. До методики обробки даних польового досліду // Журнал Інституту ботаніки ВУАН, 1934, № 9, с. 49-55 Льовшин, О. М. Залежність зміни маси надземної частини Nicotiana rustica L. від площі живлення // Журнал Інституту ботаніки ВУАН, 1934, № 9, с. 56-61 Льовшин, О. М. Розподіл каучуконосної здатності в рослинному світі // Журнал Інституту ботаніки ВУАН, 1934, № 11, с. 49-55 Льовшин, О. М. Залежність зміни маси підземної та надземної частини Beta vulgaris L. від площі живлення // Журнал Інституту ботаніки Академії наук УРСР, 1937, № 12, стр. 129—142 Левшин О. М. Академік Євген Пилипович Вотчал (1864—1937) // Журнал Інституту ботаніки Академії наук УРСР, 1938, № 16 (24), стр. 197—209
Примітки