Володимир Антонович Анісько (3 жовтня 1937 — 5 серпня 2005) — радянський і російський актор театру та кіно. Заслужений артист РРФСР (1973) та народний артист Російської Федерації (1999).

Біографія Володимир Анісько народився у Хабаровську 3 жовтня 1937 (за іншими даними народився в селищі Софійськ Хабаровського краю). В 1961 закінчив школу-студію МХАТ.

З 1960 працював у Московському драматичному театрі ім. Станіславського.

Володимир Антонович грав великих, значних особистостей. Його герої важливі та імпозантні, іронічно ставляться до себе і до світу.

У деяких спектаклях він грав одночасно кілька ролей: три ролі у «Процесі» за Ф. Кафкою, вісім ролей у «Дон Кіхоті» М. О. Булгакова.

Помер 5 серпня 2005 року у Москві. Похований на цвинтарі «Ракитки».

Сім'я Дружина — Тамара Олексіївна Вітченко (1938—1997), акторка драматичного театру ім. Станіславського.

Визнання та нагороди

Заслужений артист РРФСР (24.12.1973) Народний артист Російської Федерації (26.01.1999)

Творчість

Ролі у театрі

«Учень диявола» Б. Шоу — Річард; «Тригрошова опера» Б. Брехт, К. Вайль — Мекхіт; «Анна» — Микола; «Сповідь молодої людини» (Підліток) Ф. М. Достоєвський — Версилов; «Одруження Білугіна» — Агішин; «Продавець дощу» — Білл Старбак; «Сповідь» з автобіографічної книги О. І. Герцен «Минуле і думи» — Герцен; «Собаче серце» М. О. Булгаков — Професор Преображенський; «Танго» С. Мрожек — Стоміл; «Іванов» А. П. Чехов — Лебедєв; «Гріхи його батька» за «Привидами» Г. Ібсен — пастор Мандерс (театр Маяковського); «Дачники» М. Горький — Басов; «Полковнику ніхто не пише» Г. Г. Маркес — Сабас; «Чоловічий рід, однина» — Альбер; «Міщанин-дворянин» Мольєра — вчитель філософії.

Фільмографія

 — Чисте небо — приятель Олексія у бомбосховищі;  — Звинувачуются в убивстві — Карташов, льотчик;  — Визволення;  — Інспектор карного розшуку — Володя Архіпов, художник;  — Солдати свободи — ад' ютант Толбухіна;  — Остання двійка — Леван;  — Так і буде — Ніколаша;  — Слідство ведуть ЗнаТоКі. Підпасок з огірком — Антон Володимирович Цвєтков;  — Швидше за власну тінь — батько Олени;  — Затишшя — Петро Олексійович Веретьев, поміщик, брат Надії;  — Ленін в Парижі — «наплевіст»;  — За синіми ночами — Міша, артист, чоловік Ольги Миколаївни;  — По Таганці ходять танки — Генадій Степанович, директор магазину;  — Дрібниці життя — Інокентій Михайлович, продюсер «Мадлен»;  — Фатальні яйця — Стравинський.

Примітки