Шафранці () — польський шляхетський рід гербу Стариконь.
Походить прізвище, за Бартошем Папроцьким, від Жеґоти з Топорчиків, який, позбавлений родини та майна, коли приєднався до канцелярії краківського шамбеляна в 1100 році — узяв білого коня як герб, прізвище — Запшанець (. У XIII столітті нове прізвище набуло форми Шафранец (Шафранєц, і збереглося до 1608 року, коли останній представник роду чоловічої статі помер бездітним. Більш імовірно, що прізвище Шафранець походить від шафрану. Це жовто-помаранчева (червона) пряність, яка також використовувалася як барвник і була завезена до Польщі з Угорщини в середньовіччі. Відносно до людей вона позначала осіб з рудим волоссям — «шафран на голові». Першим дане прізвище почав використовувати Пйотр з Лучице (?1330—1398), що з'являється в джерелах послідовно з 1372 року.Jerzy Sperka, Szafrańcowie herbu Stary Koń: Z dziejów kariery i awansu w późnośredniowiecznej Polsce, Katowice, 2001, s. 38..
Представники Ян з Лучиці Жеґота Шафранець з Лонкти ( між 1385 і 1391) Миколай Шафранець Миколай Завіша ( перед 1415) Завіша Пйотр з Лучице та Пєскової Скали (?1330—1398) — підстолій краківський, стольник надвірний. Томаш з Лучице Констанція N Станіслав з Млодзейовиців Ян (1363—1433) — краківський єпископ, підканцлер і канцлер коронний, ректор Краківського університету. Пйотр (?—1437) — краківський підстолій, підкоморій, староста, воєвода, воєвода сандомирський, староста ленчицький, хенцинський, сєрадзький. Катажина Ельжбета Пйотр ( 1441/1442) — крайчий надвірний, підкоморій краківський, староста жарновецький і сєрадзький. Кшиштоф Малґожата ( 1456 — підкоморій краківський, староста сєрадзький, лицар-розбійник (раубрітер). Зофія Кшиштоф (?1451—1484) — лицар-розбійник. Гелена Пйотр «старший» Пйотр «молодший» (?—1508) — каштелян віслицький, мечник краківський, староста мальборський, сохачевський і радомський. Зофія Барбара Урсула Пйотр ( 1531/1532) ( 1598) - каштелян бецький і сандомирський, воєвода сандомирський, войський краківський, староста волбромський, протектор кальвінізму в Малопольщі. Аґнєшка Софія Анджей ( 1608) - посол на Сейми, войський краківський, діяч Реформації; останній представник роду по чоловічій лінії. Ян Констанція Станіслав (?—1525) — староста новокорчинський, сандомирський, хенцинський і сяноцький, підкоморій надвірний, краківський бурграб, каштелян сондецький. Геронім (бл. 1490 — між 1554 і 1556) — королівський секретар, староста тлумацький, хенциньський, вольбромський. Катажина Анна Зузанна — дружина Миколая Олешніцького, протектора Реформації у Малопольщі; довгий час вважалася першою польською поеткою. Пйотр Барбара Станіслав Анна Констанція Миколай Катажина Анна Зузанна
Примітки
Див. також Шафранець