Festheart — це ЛГБТ+ кінофестиваль, який проводиться в Раквере щороку з 2017. Це єдиний в Естонії та інших країнах Балтії періодичний культурно-масовий захід такого роду. Мета фестивалю – знайти спільну мову між різними групами суспільства. Організатори вважають, що «розумні дебати допоможуть підвищити толерантність і сприйняття». Головним організатором Festheart є Кейо Соомельт (), автор ідеї фестивалю, художник () та програмна менеджерка Тійна Терас (). Організатором фестивалю є MTÜ Sevenbow.
Програма
2017 рік Першому Festheart передували чотири покази, які відбулися в Art Café в Раквере 24 квітня, 15 травня, 5 червня та 28 серпня. 6-8 жовтня на раквереському Театральному пагорбі відбувались основні заходи фестивалюв рамках програми з нагоди 100-річчя Естонської Республіки. На відкритті фестивалю зокрема виступили спікер Рійгікогу Ейкі Нестор та міністр культури Індрек Саар. Відкрив фестиваль , знятий на 100-річчя незалежності Фінляндії. Головним гостем Festheart став американський режисер і актор з фільмом «Тато». Всього було показано 14 естонських стрічок. У будинку Кінотеатру в Раквере демонструвалися фільми основної програми, а в Культурному центрі Раквере – фільми з додаткових програм.
Основна програма Назва фільму Оригінальна назва Директор (и) Країна РікTom of Finland Фінляндія, Швеція, Данія, Німеччина, США 2017 рік Центр світу Die Mitte der Welt Якоб М. Ерва Німеччина, Австрія 2016 рік Я і вінIo e lei Марія Соле Тоньяцці Італія 2015 рікТатоDaddy США 2015 рік Щось має зламатися Nånting måste gå sder Естер Мартін Бергсмарк Швеція 2014 рік РараRara Пепа Сан Мартін Чилі, Аргентина 2016 рік Літо СанґайлиSangailės vasara Аланте Кавайте Литва, Франція, Нідерланди 2015 рік Благословенна земляGod's Own Country Френсіс Лі Великобританія 2017 рік
На ЛГБТ-кінофестивалі відбулися три дискусії. У дискусії «Закон про спільне проживання – чи це крок до рівноправності подружжя?» () експерти порівняли поступ останніх років у Фінляндії та Естонії в галузі визнання прав сексуальних меншин на державному рівні. Дискусія «ЛГБТ-молодь у спільноті» () сконцентрувалась на долі 5 ЛГБТ+ молодих людей. Також мала місце дискусія «ЛГБТ+ і права людини в Росії» (). У програмі Festheart також були вечірка «Vikerheart», виставка в галереї Раквере, моноспектакль Раквереської міської молодіжної виставкової трупи «Навчання суспільній поведінці» () та фортепіанний концерт піаніста Кирила Ліссієнка.
2018 рік Другому Festheart передували два покази, які відбулися 7 травня в Курессааре та 21 травня в Нарві. 5-8 жовтня на Театральному пагорбі Раквере відбувся другий Festheart. Відкрив фестиваль фільм «Дівчина», який отримав нагороду Queer Palm Branch на Каннському кінофестивалі. Було підготовано різноманітну та змістовну фестивальну програму, яка складалася з «цінних фільмів, у яких суперечності та прагнення бути людиною були трагічно та комічні, включаючи більш ліричний підхід та абсурди» (väärtfilmidest, kus inimeseks olemise vastuolusid ja pürgimusi vaeti traagilises ja koomilises võtmes, sekka lüürilisemat lähenemist ning absurdisugemeid). Головною гостею Festheart стала канадська режисерка та правозахисниця Мішель Емсон, чиї два документальні фільми були показані в додатковій програмі фестивалю: «Трансгендерне життя в Словенії» (2016) та «Гордість України – надихніть світ на зміни», 2015). Як і минулого року, у кінотеатрі Театр Раквере демонструвалися фільми з основної програми Фестхарт, а в Культурному центрі Раквере – фільми з додаткових програм.
Основна програма Назва фільму Оригінальна назва Директор (и) Країна Рік ДівчинаGirl Лукас Донт Бельгія, Голландія 2018 рік НепослухDisobedience Себастьян Леліо США, Великобританія, Ірландія 2017 рік МаріоMario Марсель Гіслер Швейцарія 2018 рік Я випустив йогоI let Her out Рута Пакальне Естонія 2018 рік ВенераVenus Ейша Марджара Канада 2017 рік Насолоджуйтесь, любіть і бігайте швидкоPlaire, aimer et courir vite Крістоф Оноре Франція 2018 рік SassisPihalla Нільс-Ерік Екблом Фінляндія 2017 рік КазкаFavola Себастьяно Маурі Італія 2017 рік Зловживання Cameron PostThe Miseducation of Cameron Post Дезіре Ахаван США 2018 рік У рамках Festheart 10-річчя Естонської ЛГБТ-асоціації було проведено дискусійний раунд «ЛГБТ + активізм в Естонії сьогодні, завтра» (LGBT+ aktivism Eestis elie, täna, homme). У програмі Festheart також були VikerHorror Picture Show. На заключному концерті виступили піаніст Кирило Ліссієнко та естонський ЛГБТ+ хор «Vikerlased».
2019 рік
Третьому Festheart передували два покази, які відбулися 26 вересня в Пярну та 28 вересня в Тарту.
Відкриттям ЛГБТ+ кінофестивалю, що проходив 4-6 жовтня, став фільм грузинського режисера Левана Акана «А потім ми танцюємо», який був номінований на «Оскар» за найкращий міжнародний фільм у Швеції. Документальні фільми, представлені на фестиваль, були пов’язані з дискусіями. Фільм «Іскра: Історія боротьби ЛГБТ+» (Säde: LGBT+ võitluse ajalugu) розширив попередню розмову про минуле, сьогодення та майбутнє прайду. У фільмі «Притулок. До побачення, Іден!» (Varjupaik. Hüvasti, Eeden!) дискутувалось життя трансгендерного біженця. Після показу відбулася бесіда з ЛГБТ-біженцем в Естонії.
Основна програма Назва фільму Оригінальна назва Директор (и) Країна Рік А потім ми танцювалиAnd Then We Danced Леван Акін Грузія, Швеція, Франція 2019 рік Яскраві креветкиLes Crevettes Pailletées Седрік Ле Галло, Максим Говар Франція 2019 рік Дзен на тонкому льодуZen sul ghiacchio sottile Маргарита Феррі Італія 2018 рік Матіас і МаксимMatthias & Maxime Ксав'є Долан Канада 2019 рік Дикі ночі з ЕміліWild Nights with Emily Мадлен Олнек США 2018 рік БлондинкаUn rubio Марко Бергер Аргентина 2019 рік СховатисяTucked Джеймі Паттерсон Великобританія 2018 рік НінаNina Ольга Чайдас Польща 2018 рік Видалений хлопчикBoy Erased Джоел Едгертон США, Австралія 2018 рік Третій «Festheart» також включав дискусію «Гордість». Під час дискусії ЛГБТ+-активісти з Естонії, Грузії та Латвії розповіли про те, як гордість допомагає відстоювати права людини, які були найбільші виклики та яку роль для себе вони бачать у майбутньому. У програмі фестивалю було відкриття виставки Теета Суура «Кімната» (Ruum) та анімаційний майстер-клас. На заключному концерті третього Festheart виступили Vikerlased та піаніст Кирило Ліссієнко.
2020 рік Основна програма Назва фільму Оригінальна назва Директор (и) Країна Рік Літо 85Été 85 Франсуа Озон Франція, Бельгія 2020 рік 5 хвилин5 minute / 5 Minutes Too Late Ден Чісу Румунія 2019 рік Цілком нормальна сім'яEn helt almindelig familie Малу Рейман Данія 2020 рік З нами все закінчилосяAre We Lost Forever Девід Фердмар Швеція 2020 рік Принцеса дняPäeva printsess Маріанна Юріорг Естонія 2020 рік Еллі та Еббі (і мертва тітка Еллі)Ellie & Abbie (& Ellie’s Dead Aunt) Моніка Занетті Австралія 2020 рік Нас утрьохFutur Drei / No Hard Feelings Фараз Шаріат Німеччина 2020 рік паніMadame Стефан Рітхаузер Швейцарія 2019 рік Сук СукSuk Suk Рей Юнг Гонконг, Китай 2019 рік
Відлуння Festheart був номінований на Національний конкурс 2017 року «Спрут», організований Естонською асоціацією громадських будівель (Eesti Rahvamajade Ühing), а також на «Захів року в Ляене-Віру» (Lääne-Viru aasta tegu) Асоціації органів місцевого самоврядування муніципалітету Ляене-Віру та Вірумаа. Кейо Соомельт отримав визнання організацій «Тупілак», організації, яка об’єднує ЛГБТ-культурників у скандинавських країнах, за його видатний внесок у ЛГБТ-культуру. У своїй дисертації в Пярнуському коледжі Тартуського університету Елері Канг (Eleri Kang) досліджувала, як Festheart 2017 року вплинув на імідж Раквере. Вибір теми був мотивований діяльністю міської ради Раквере, а також заявою політиків Естонської консервативної народної партії (Eesti Konservatiivne Rahvaerakond) про те, що ЛГБТ-кінофестиваль псує репутацію міста Раквере. Всього на онлайн-опитування відповіли 214 людей з усієї Естонії. Дослідження виявило, що Festheart мало позитивний, а не негативний вплив на імідж міста. При цьому автор зазначив, що обізнаність людей про фестиваль є відносно низькою.
Другий Festheart у 2018 році пройшов у спокійнішій атмосфері, ніж перший. За словами Кейо Соомельта, головного організатора фестивалю, у Фестхарт вперше завітало більше місцевих жителів. Відвідуваність кінофестивалю також була вищою, ніж у 2017 році: кожен фільм основної програми подивилися 70-80 осіб. За словами Соомельта, це був дуже хороший результат, «враховуючи звичайну тут висококласну кіноаудиторію».
Перший показ «Festheart» у 2019 році відбувся 26 вересня в Пярну в культурному клубі Tempel, де була показана біографія Емілі Дікінсон «Дикі ночі в компанії Емілі». Одночасно з показом за дверима клубу відбулася зустріч, організована депутатами Пярнуської міської ради, які належать до EKRE. Близько двадцяти членів EKRE та воїнів Одіна прийшли прокоментувати та сфотографувати тих, хто прийшов подивитися фільм. Було також поставлене питання, чи має культурна установа, яка дозволила проведення ЛГБТ-заходу у своєму приміщенні, отримувати фінансову підтримку від місцевої влади .
Дискримінація з боку міста Раквере
2017 рік Восени 2016 року MTÜ SevenBow, яке організовує Festheart, подав заявку на щорічний раунд підтримки культурних заходів у місті Раквере. Захід отримав найвищий результат від міської культурної комісії серед 37 претендентів. Якщо міська рада раніше приймала пакетне рішення про надання підтримки, то цього разу за кожну заявку голосували окремо. За підтримку фестивалю висловилися 7 членів ради, проти – 11. Усі інші заявники, крім MTÜ SevenBow, отримали підтримку від міста. Це був перший випадок в історії Раквере, коли рада не виділила кошти на культурний захід, який отримав найвищу оцінку Комітету з питань культури. Одним із аргументів для відмови у підтримці було те, що, на їхню думку, фестиваль не можна вважати культурною подією, оскільки фестиваль займається пропагандою.
Рішення ради спричинило медійний скандал. Це різко розкритикував громадський активіст Урмо Кюбар : «Якщо заявка відповідає вимогам у всьому іншому, але залишається без грошей, оскільки особа чи суб’єкт заявника не є смаком особи, яка приймає рішення, то це дискримінація». Головний редактор Virumaa Teataja Аарне Мее звинуватив організаторів фестивалю в бажанні особливого ставлення: «Якщо, наприклад, клуб для людей похилого віку чи будь-який інший культурний захід не отримає підтримки, такою болючою реакції майже ніколи не буде». Однак, за словами Кюбари, це не прохання про особливе ставлення, а «обґрунтоване очікування рівного ставлення». 15 лютого 2017 року, коли міська рада Раквере вирішила надати підтримку культурним заходам, перед будівлею міської влади відбулася антифестивальна демонстрація, організована Консервативною народною партією Естонії, в якій взяло участь приблизно 30 протестувальників.
Після оголошення негативного рішення ради було оголошено благодійну акцію на підтримку фестивалю. За перший місяць було зібрано 2500 євро, що на 1000 євро більше, ніж ГО просила у міській раді. Окрім донорів, фестиваль підтримали Hasartmängumaksu Nõukogu, Eesti Kultuurkapital, Eesti Vabariik 100, посольства та місцеві підприємці.
2018 рік Восени 2017 року MTÜ SevenBow подала дві заявки на підтримку культурних заходів у Раквере. У порядку, встановленому міською радою, комітет культури розглянув заяву та оцінив дві заяви громадських організацій як такі, що заслуговують на максимальну суму. Рішення було передано до ради, яка зменшила суму підтримки в п'ять разів. Проте всі інші рішення Комітету з культури ухвалено на 100%. Естонський центр з прав людини та MTÜ SevenBow подали до суду на міську раду Раквере «за порушення Конституції Естонії, практики верховенства права та правил, встановлених самою радою». За даними Естонського центру з прав людини, це є попереджувальним прикладом того, «як державна влада втручається у свободу мистецтва та вираження поглядів, ґрунтуючись на своїх упередженнях і порушуючи Конституцію».