Людмила Василівна Лопати́нська ( 1 квітня 1904, Кузнецьк — 13 квітня 1984, Харків) — українська радянська скульпторка; член Об'єднання сучасних митців України та Харківської організації Спілки радянських художників України з 1938 року.
Біографія Народилася року в місті Кузнецьку (нині Пензенська область, Росія). Упродовж 1922—1929 років навчалась у Харківському художньому інституті, де її викладачами були зокрема Леонора Блох, Олексій Кокель.
Протягом 1937—1939 років викладала у Харківському інституті інженерів комунального будівництва; у 1950—1954 роках — у Харківському інженерно-будівельному інституті.
Жила в Харкові, в будинку на вулиці Сумській,№ 44/2, квартира № 8. Померла в Харкові 13 квітня 1984 року.
Творчість Працювала в галузі станкової та декоративної скульптури. Серед робіт: «Фізкультурниця» (1929, гіпс); горельєф «Зустріч Леніна біля Фінляндського вокзалу»(1935, гіпс; у співавторстві з Суламіф Анбіндер); статуї із цементу «Кавказець», «Музика», фризи на фасаді театру при Дніпровському металургійному заводі у Дніпрі (1936—1937); фонтан (1938); «Колгоспниця» (1938, гіпс); «Робітниця» (1940, гіпс); барельєф для Запорізької філармонії за мотивами балету «Лебедине озеро» Петра Чайковського (1954); портрет-барельєф металурга Павла Аносова (1957). Брала участь у республіканських виставках з 1938 року, всесоюзних — з 1939 року.
Література Лопатинська Людмила Василівна // ; Лопатинська Людмила Василівна // ; Лопатинська Людмила Василівна // ;