Анатолій Лаодикійський, також відомий як Анатолій Александрійський (поч. III століття — 3 липня 283"Lives of the Saints," Omer Englebert New York: Barnes & Noble Books, 1994, p. 256) — єпископ Лаодикії на середземноморському узбережжі Римської Сирії з 268 року. Був не тільки одним із найвидатніших вчених свого часу в галузі фізичних наук, філософії Аристотеля, але й великим обчислювачем.

Анатолій вважається святим як у східному православ'ї, так і в римо-католицькій церкві. Вшановується, як і його тезка Анатолій Константинопольський, 3 липня.Acta Sanctorum I (5th century) July

Біографія Анатолій народився і виріс в єгипетській Александрії на початку III століття. До того, як стати одним із великих святителів Церкви, Анатолій користувався значним авторитетом в Александрії. За словами Євсевія Кесарійського, йому приписували багаті знання з арифметики, геометрії, фізики, риторики, діалектики та астрономії.Mc Carthy & Breen (2003) 18 Також, за словами Євсевія, Анатолій був визнаний гідним підтримувати школу арістотелівської спадкоємності в Александрії.Eusebius, Historia Ecclesiastica 7.32.6. Не довгий час його учнем був язичницькій філософ Ямвліх.Eunapius, Lives of the Philosophers and Sophists

Збереглись фрагменти десяти написаних Анатолієм книг з арифметики. Існує також трактат про час святкування Пасхи.Michaud & Michaud (1811–1855) 94 Його відомий 19-річний пасхальний цикл зберігся в семи різних повних середньовічних рукописах латинського тексту «De ratione paschali».Mc Carthy & Breen (2003) 25–43

Євсевій розповідає про те, як Анатолій підняв повстання в частині Александрії, відомій в ті часи як Брухіум. Її утримували війська Зенобії, які під час облоги римлянами, страждали від голоду. Анатолій, який на той час жив у Брухіумі, домовився з римськими військами прийняти всіх жінок, дітей, старих та немічних, допомагаючи водночас тікати тим, хто хотів залишити обложений район. Ця діяльність зламала оборону, і повстанці здалися.Eusebius, Historia Ecclesiastica 7.32.6–13

Коли він прийшов до Лаодикії, парафіяни вмовили Анатолія затриматись і стати місцевим єпископом. Чи загинув тоді його друг Євсевій, чи вони обоє разом зайняли кафедру, є предметом багатьох дискусій, яке прискіпливо вивчається в Болландистах.

Піонер основних середньовічних обчислень

Близько 260 року Анатолій розробив перший метонічний 19-річний місячний цикл (який не слід плутати з циклом Метона, що застосованний в юліанському календарі), Declercq (2000) 65–66 тому Анатолія можна вважають засновником нового александрійського обчислення дати Великодня, яке через півстоліття було запроваджене, починаючи з активної побудови другої версії Метонівського 19-річного місячного циклу. Він або близький до нього варіант у решті решт переважав у всьому християнському світі протягом тривалого часу (до 1582 року, коли юліанський календар був замінений григоріанським). Багатовікова загадка 19-річного пасхального циклу Анатолія (не плутати з пасхальним циклом Східної православної церкви) нещодавно була повністю розшифрована ірландськими вченими Деніелом МакКарті та Ейданом Бріном.Mc Carthy & Breen (2003) 15–143

Було з'ясовано, що дати остаточного класичного александрійського 19-річного місячного циклу приблизно на два дні випереджають дати 19-річного місячного циклу Анатолія. Zuidhoek (2017) 87–93 Перший почав використовуватись десь у 4 столітті, про що свідчать ефіопські копії александрійських таблиць, що охоплюють три місячні цикли з 310/11 до 367/68 роки. Neugebauer (2016) 26–27, 37, 92–94. Дати забезпечені додатковим стовпцем індикцій, а включені дати Великодня узгоджуються з пізнішими датами Діонісія Малого та Преподобного Беди. Сам класичний александрійський 19-річний цикл або його близький варіант був доданий до святкових листів Афанасія Великого наприкінці IV століттяSchaff (1892) 885-892Neugebauer (2016) 92–95"Index" (1854) xv–xxviiJones (1943) 22–26 і використовувався Анніаном (не плутати з Аніаном Александрійським— єпископом I століття) у його 532-річних таблицях, розроблених на початку V століття.Neugebauer (2016) 113 Цей цикл був повністю перерахований у наступних 532-річних ефіопських таблицяхNeugebauer (2016) 50–57 і був прийнятий єпископом Кирилом Александрійським (без жодного посилання на 532-річну таблицю).Mosshammer (2008) 202–203

Однак 19-річний місячний цикл Метонія, що був доданий до "Святкових листів" Афанасія, мав дату 6 квітня замість 5 квітня.Mosshammer (2008) 202 Крім того, Отто Нойгебауер (1899-1990), за його словами, був введений в оману, щодо дати складання всього 7980-річного каркаса (на основі класичного александрійського 19-річного циклу), створеного александрійськими обчислювачами. Neugebauer (1979) 98 Враховуючи, що лише близько 400 року нашої ери Анніан вивів свою класичну александрійську версію 19-річного місячного циклу Метоніка, адаптувавши 19-річний місячний цикл Феофіла, перемістивши «місячний стрибок» на 1 рік вперед, замінивши його дату 6 квітня на 5 квітняMosshammer (2008) 202-203, можна зробити висновок, що розглянута компіляція датується V століттям. Однак це не доводить що версія, створена в першій чверті IV століття, не може випадково бути рівною остаточному варіанту Анніана. Ця можлива рівність не може бути виправдана способом, яким намагався це довести Нойгебауер, оскільки конкретний 19-річний місячний цикл Метоніка в недатованому рукописі, що датується між 311 та 369 роком, який він використав, Neugebauer (1979) 99 міг бути отриманий пізніше, шляхом простої екстраполяції з 7980-річної рамки V століття. Більше того, Нойгебауер не тільки проігнорував різницю між класичним александрійським і «святковим індексом» 19-річного місячного циклу, але й змусив нас здогадуватися про вирішальне положення «місячного стрибку» у конкретному Метоновому 19-річному місячному циклі, про який йдеться.Neugebauer (1979) 98-100

Анатолій описує весняне рівнодення як період першого знака зодіаку з 22 по 25 березня. Хоча він визначає 22 березня як вхід Сонця в перший знак, він ніколи не визначає його як своє рівнодення, а як рівнодення Птолемея. Це не виключає того, що він міг використовувати рівнодення Птолемея як теоретичну нижню граничну дату для всіх своїх дат Пасхального повного місяця. Насправді, відповідна де-факто нижня гранична дата (обов’язково 22 або 23 березня) — не 22, а 23 березня, що легко можна вивести з пасхальної таблиці Анатолія.Mc Carthy & Breen (2003) 68 Навпаки, він використав у своїй пасхальній таблиці не тільки рівнодення Птолемея, а й римське рівнодення 25 березня.Mc Carthy and Breen (2003) 101

Примітки

Джерела

Acta Sanctorum I (V ст.) липень Жорж Деклерк (2000) Anno Domini (Витоки християнської ери): Turnhout () Мішо Фрер (1811–1855) Всесвітня біографія : Париж Життя святих, Омер Енглберт, Нью-Йорк: Barnes & Noble, 1994, с. 532, (прив'язаний до реєстру) Деніел П. Мак-Карті та Ейдан Брін (2003), The ante-Nicene Christian Pasch De ratione paschali (Пасхальний тракт Анатолія, єпископа Лаодикії): Дублін ( ) Олден А. Мосшаммер (2008), Пасхальне обчислення і походження християнської ери: Оксфорд ( ) Neugebauer, Otto (2016) , Ethiopic Astronomy and Computus (Red Sea Press ed.), Red Sea Press, ISBN 978-1-56902-440-9. Філіп Шафф (1892) Афанасій (Вибрані твори та листи): Нью-Йорк Zuidhoek, Jan (2017). "The initial year of De ratione paschali and the relevance of its paschal dates". Late Antique Calendrical Thought and its Reception in the Early Middle Ages. Studia Traditionis Theologiae. Vol. 26. Brepols Publishers. pp. 71–93. doi:10.1484/M.STT-EB.5.114734. ISBN 978-2-503-57709-8.

Подальше читання

Kieffer, John (1970). "Anatolius of Alexandria". Dictionary of Scientific Biography. Vol. 1. New York: Charles Scribner's Sons. pp. 148–149. ISBN 0-684-10114-9.

Посилання Works by or about Anatolius of Laodicea at Wikisource Paschal Canon The Paschal Canon of Anatolius of Laodicea Catholic Encyclopedia: St. Anatolius Complete Dictionary of Scientific Biography: Anatolius of Alexandria Anatolius d'Alexandrie: Sur les Dix Premiers Nombres, Sur la Décade et Les Nombres Qu'elle Comprend Five Metonic 19-year lunar cycles