Антидикомаріаміти, або антидикомарії, також називаються дімоерітиЕпіфаній використовує термін «Дімоерит» як для аполлінаріїв, так і для антидикомаріїв. Див. Frank Williams (ed.), The Panarion of Epiphanius of Salamis: Books II and III. De Fide, 2nd rev. ed. (Brill, 2013), §§77–78. — християнська секта, що діяла з III по V століттяWilliam H. Brackney, Historical Dictionary of Radical Christianity (Scarecrow Press, 2012 []), p. 31.. Їхню назву придумав їхній ідейний противник Епіфаній Саламінський, який описав їх як єретиків у своєму «Панаріоні»Petri Luomanen, Recovering Jewish-Christian Sects and Gospels (Brill, 2012), p. 77n.. Існування антидикомаріамітів як організованої секти може бути під сумнівом, оскільки це засвідчено лише у Епіфанія, але доктрини, які він їм приписує, безумовно, були предметом живих дебатів наприкінці IV століттяStephen J. Shoemaker, "Epiphanius of Salamis, the Kollyridians, and the Early Dormition Narratives: The Cult of the Virgin in the Fourth Century", Journal of Early Christian Studies, Vol. 16, No. 3 (2008), pp. 371–401. .
Антидикомарії відмовилися надати якийсь особливий статус Марії, матері Ісуса, і відкинули доктрину її вічної невинності. Йосипа вони вважали вдівцем з шістьма дітьми від попереднього шлюбу. Спочатку вони відкидали невинне народження і вважали Йосипа батьком Ісуса. Пізніше вони прийняли непорочне народження, але вважали, що Йосип і Марія мали нормальні статеві стосунки після народження Ісуса. Вони вважали братів Ісуса, згаданих у Новому Завіті, як інших дітей Марії та Йосипа. Секту можна розглядати як реакцію на зростання набожності на честь Марії та безшлюбностіVasiliki Limberis, Divine Heiress: The Virgin Mary and the Making of Christian Constantinople (Routledge, 1994), pp. 119–120.. Згідно з Епіфанієм, антидикомарії приписували свою позицію Аполінарію Лаодикійському. Сам Епіфаній написав листа, захищаючи думку про вічне дівство Марії, до християн Аравії, копію якого включив у свій «Панаріон»Frank Williams (ed.), The Panarion of Epiphanius of Salamis: Books II and III. De Fide, 2nd rev. ed. (Brill, 2013), §§77–78..
Думка про те, що брати Ісуса були дітьми Марії та Йосипа, дотримувалася незалежно від антидикомарської секти в ранній церкві: її дотримувалися Тертуліан, Гегезіп і ГельвідійCross, FL, ed. (2005), "Brethren of the Lord", The Oxford Dictionary of the Christian Church, New York: Oxford University Press., тоді як Оріген згадує про це. Антидикомарська позиція щодо Марії стала стандартною також в протестантизмі як реакція на її надмірний культ у католицизмі.
Примітки