«Фатальні яйця» — російсько-чеський комедійно-фантастичний художній фільм режисера Сергія Ломкіна, знятий у 1995 році за мотивами однойменної повісті Михайла Булгакова з деякими сюжетними лініями, взятими з інших творів автора.
Сюжет В Москву 1928 року прибуває Воланд, супроводжуваний почтом. Він опосередковано допомагає геніальному вченому Володимиру Персикову відкрити унікальний червоний промінь, що впливає на ріст і розмноження живих організмів, проте робить їх неймовірно великими та агресивними. Одночасно в республіці починається поголовний мор курей, що змушує начальника ГПУ випустити колишнього начальника сільськогосподарського відділу Олександра Семеновича Рокка, із психіатричної лікарні професора Стравінського, в яку сам його колись і запроторив.
На професора Персикова звалюється хвиля слави, що активно підігрівається ЗМІ. Рокк вирішує відродити країни поголів'я курей і конфіскує експериментальні камери. Рокк приходить на склад, де кіт Бегемот передає йому посилку з яйцями змій, крокодилів та страусів, які призначали Персікову. У своєму радгоспі під Смоленськом Рокк поміщає яйця у камери, вважаючи, що вони курячі. Проте з них вилуплюються гігантські рептилії, які вбивають співробітників ГПУ та дружину Рокка Маню.
Гади розбивають армію та починають наближатися до Москви. Жителі міста штурмом беруть університет Персикова. Персиков гине випадково - від ножа грабіжника, що зазіхнув на годинник професора. Коли натовп забігає до лабораторії, то бачить Воланда, що стоїть біля вікна, за яким у серпневу ніч іде сніг. Той вимовляє, дивлячись у небо: Сніг йде. Вічно він зі своїм морозом — морозний бог» і вилітає у вікно.
У ролях
Олег Янковський - Володимир Іпатійович Персиков Андрій Толубєєв - Олександр Семенович Рокк Михайло Козаков - Воланд Роман Мадянов - Кіт Бегемот Олександр Васютинський - Коров'єв Ніна Усатова - Маня, дружина Олександра Семеновича Рокка Гарік Сукачов - Панкрат Віктор Павлов – агент Семен Фарада - похмурий агент Сергій Гармаш - агент Васєнька Тетяна Кравченко - Марія Юрій Шерстньов - начальник ГПУ Максим Коновалов – червоноармієць Олександр Олешко – водій ГПУ Володимир Стержаков - Моржанський Валерій Носик - Козій Зоб Зоя Буряк - Дуня Володимир Кашпур - сторож Юрій Кузнєцов - продавець курей Олександр Ширвіндт - редактор Олексій Жарков - Щукін Олександр Числов - Петька Олександр Фатюшин – механік Анатолій Обухов - Федір Михайлович Олександр Марін - Іванов Ірина Сенотова - Олена Михайлівна Максим Коновалов - охоронець Амалія Мордвінова - Гелла Олександр Пашутін - Полайтіс Микола Ігнатов - лікар-шизофренік Олександр Трофімов - ідіот Мефодій Володимир Анісько - Стравінський Олексій Баталов - текст від автора Віктор Біляков - урка Олександр Фарбер - Бронський Сергій Галкін - Єгорша Валерій Гатаєв – кореспондент Володимир Гуркін - мужик з сокирою Людмила Худаш – вахтерка театру Гелена Кирик – секретар у редакції Віктор Подосьонов - Колесов Валерій Шорохов - метранпаж В'ячеслав Вдовін - цирульник
Участь у кінофестивалях 1996 - кінофестиваль «Література та кіно» в Гатчині; 1996 - відкритий російський кінофестиваль "Кінотавр" в Сочі; 1996 - кінофестиваль "Вікно в Європу" у Виборзі; 1996 - кінофестиваль у Котбусі.
Примітки