Лю́джа — село в Україні, у Тростянецькій міській громаді Охтирського району Сумської області. Населення становить 521 особа (2024)Соціальний паспорт Тростянецької міської територіальної громади, 2024. Колишній орган місцевого самоврядування — Люджанська сільська рада.

Після ліквідації Тростянецького району 19 липня 2020 року село увійшло до Охтирського району.

Географія Село Люджа знаходиться на березі річки Люджа, нижче за течією на відстані 1,5 км розташоване місто Тростянець. На річці кілька загат. Поруч проходить автомобільна дорога .

Символіка Герб: щит скошений ліворуч срібним хвилястим перев’язом, на якому три золоті загати в ряд. У верхньому червоному полі два срібні мечі з золотими руків’ями вістрями донизу. У нижньому зеленому полі золота прядка. Щит увінчаний сільською геральдичною короною з колосками.

Прапор: квадратне полотнище, розділене по діагоналі з верхнього вільного кута білою хвилястою смугою (завширшки 1:5 сторони прапора), на якій три жовті загати. У верхньому червоному полі два білі мечі з жовтими руків’ями вістрями донизу. У нижньому зеленому полі жовта прядка.СТАРОСТИНСЬКІ ОКРУГИ ТРОСТЯНЕЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ОТРИМАЛИ СВОЮ СИМВОЛІКУ

Історія Перша писемна згадка про село припадає на 1664 рік, коли Люджа значиться на карті між землями, що придбав Іван Перехрестов у служивих людей.

Опис села Люджа зробив у 60-х роках ХІХ століття місцевий священик Петро Ковальський."Село розкинулося по обидва береги від річки, а за селом, на правому березі на кілька десятків верст стоїть густий ліс, де росте безліч груш. Майже в самому центрі села, на правому березі річки, стоїть невелика дерев'яна церква, названа на честь чудотворців- цілителів Кузьми та Дем'яна, з півночі та сходу до церковної огорожі впритул підходять сади місцевих жителів, а за селом сади з'єднуються з лісом."Першими жителями були боярські діти Московського царства. Про це свідчать граничні записи тих років. Хто і чому дав селу назву Люджа невідомо, але в акті 1686 воно називається Стара Люджа. Нащадки боярських дітей, нинішні мешканці Люджі, складають люджанське товариство державних селян — 415 чоловіків та 404 жінки. До складу люджанського товариства входить ще село Верхолюджа. Кількість населення становить 386 чоловіків та 409 жінок. Добавку до цього населення становлять 42 чоловіки з відставних та безстроково відпущених нижніх військових чинів із їхніми сім'ями. Люджанська парафія складається з 843 чоловіків та 866 жінок. Усі вони великороси православного віросповідання, розкольників у тому числі немає.

За даними на 1864 рік у казеному селі Боромлянської волості Охтирського повіту Харківської губернії мешкало 793 особи (404 чоловічої статі та 389 — жіночої), налічувалось 128 дворових господарств. Також у 19 сторіччі була побудована Козьмо-Дем'янівська церква яка існула 2 сторіччя.

Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 1423 осіб. Також раніше існував хутор Верхолюджа який, під час першої світової війни був переданий офіцеру Гостев Кузьма Митрофанович (1887-1967) . Але в 1932-1933 Кузьму розкуркурили і заслали в силку на Кавказ, та все ж скоро відпустили .А в 1971 році селище Верхолюджа було приєднано до селища Люджа ,селище до сих пір в складі люджи і вважається там районом селища.

Основне заняття мешканців – землеробство. Деякі їх у літню пору ходять на заробітки в південні губернії на польові роботи. Але, крім землеробства, людяни та верхолюджани щороку з 29 серпня і до середини вересня цілими родинами виїжджають до навколишніх лісів збирати лісові груші. Грушеве дерево тут вважається заповідним: ніхто його не вирубує на жодну потребу. Зібравши груші скільки зможе, кожна сім'я висушує їх там у лісі. І вже пізно восени привозять додому. +Чисельність населення села Люджа та ВерхолюджаРікКількість жителів1750154617701665179017831810182218301936184016591850160419112558 З 1844 року при церкві за указом палати державних майнов розпочало роботу парафіяльне училище. При церкві також працювала жіноча церковно-парафіяльна школа. У 60-х років XIX починає керувати земство, на гроші якого в 1878 споруджується дерев'яне відштукатурене приміщення школи на дві класні кімнати і з квартирою для вчителя. На будівництво було витрачено 2000 рублів.

У 1864 році в Люджі працював винокурний завод і дві шинкарні.

Радянська влада встановлена ​​у січні 1918 року.

На фронтах Великої Вітчизняної війни та в партизанських загонах проти німецько-фашистських загарбників боролися 373 мешканці села, 27 з них за бойові подвиги нагороджені орденами та медалями СРСР, 162 загинули. У Люджі споруджено два пам'ятники на честь радянських воїнів, які загинули під час визволення села.

Населення

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокросійська72179.58%українська18119.98%білоруська20.22%інші/не вказали20.22%Усього906100%

Економіка Молочно-товарна ферма. «Світанок», агрофірма, ТОВ. «Агро», ПП.

Об'єкти соціальної сфери Школа І-ІІ ст. Будинок культури.

Відомі люди Колодяжна Любов Володимирівна (1960) — фахівець у галузі турбобудування, доктор технічних наук.

Примітки

Джерела Історія міст та сіл України. Том Сумская область. стор. 579 (рос.) Погода в селі Люджа