Кшеслав Курозвенцький гербу Порай (бл. 1440 — 5 квітня 1503) — польський римо-католицький і державний діяч, дипломат; куявсько-поморський єпископ (1494—1503), канцлер великий коронний (1484—1503).

Життєпис

Народився Кшеслав близько 1440 року в сім'ї люблінського каштеляна та Еви Чорної з Горчиць гербу Сулима. Мав 5 братів — Пйотра, , Станіслава, Яна, ; та 2 сестер — Анну й Урсулу.

1459 року розпочав навчання у Краківській академії, 1462 року здобув ступінь бакалавраKujawski W. Krzesław z Kurozwęk, wielki kanclerz koronny… — S. 342. .

Церковна кар'єра Кшеслав Курозвенцький 1459 року став каноніком влоцлавським, 1476 року краківськимPrałaci i kanonicy katedry metropolitalnej gnieźnieńskiej od roku 1000… — T. II. — S. 400. , 1480 року ґнєзненськимТам само, s. 401., 1482 року перемишльським. Був латинським парохом (пробощем) у Бохні (1474), кантором познанської катедральної капітули (1480—1484Udział prałatów i kanoników w posiedzeniach poznańskiej kapituły katedralnej za pontyfikatu biskupa Uriela z Górki (1479—1498) // Roczniki Historyczne. — Poznań, 2000. — R. LXVI. — S. 184. , ґнєзненським деканом (1478–1487Prałaci i kanonicy katedry metropolitalnej gnieźnieńskiej od roku 1000… — T. II. — S. 400—401. і 1492—1494Prałaci i kanonicy katedry metropolitalnej gnieźnieńskiej od roku 1000 aż do dni naszych… — T. II. — S. 402. ) і кантором (1489); кантором (1484—1486), пробстом і деканом краківським (1493). 1494 року був обраний куявсько-поморським єпископом, до обов'язків приступив на початку 1495 рокуPrałaci i kanonicy katedry metropolitalnej gnieźnieńskiej od roku 1000… — T. II. — S. 402—403. . У своїй дієцезії провів 3 синоди, переслідував прибічників гуситського рухуKujawski W. Krzesław z Kurozwęk, wielki kanclerz koronny… — S. 348. .

Політична кар'єра Кшеслав Курозвенцький також виконував важливі державні функції. З 1472 року працював у королівській канцелярії писарем, з 1474 року секретаремKujawski W. Krzesław z Kurozwęk, wielki kanclerz koronny… — S. 343. , потім секретарем великим коронним короля Казимира Ягеллончика (1476—1479)Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — S. 145. , канцлером великим коронним (1484—1503)Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 53. . 1490 року був послом до Угорщини з метою посадження на тамтешній трон королевича Яна Ольбрахта, одним із найближчих прибічників якого він бувKujawski W. Krzesław z Kurozwęk, wielki kanclerz koronny… — S. 344. . 1496 року засвідчив видання Пйотркувського статутуJan Wincenty Bandtkie, Ius Polonicum: codicibus veteribus manuscriptum et editionibus quibusque collatis, Warszawa 1831, s. 358. . 1497 року разом із Миколаєм Подльодовським був у посольстві до молдавського воєводи Штефана III щодо спільного походу проти турківPrałaci i kanonicy katedry metropolitalnej gnieźnieńskiej od roku 1000… — T. II. — S. 404. . 6 травня 1499 року підписав у Кракові акт поновлення польсько-литовської уніїAkta unji Polski z Litwą, 1385—1791, wydali Stanisław Kutrzeba i Władysław Semkowicz, Kraków 1932, s. 121. . Підписав декрет обрання Олександра Ягеллончика польським королем 3 жовтня 1501 рокуHofmanówna H. Dekret elekcyjny króla Aleksandra z dn. 3 października 1501 roku // Przegląd Historyczny. — 1913. — T. 17. — № 1. — S. 95. . 1501 року він був одним із можновладців, які змусили Олександра Ягеллончика видати Мельницький привілей, який значно обмежив владу короля. Був підписантом пйотркувсько-мельницької унії 1501 рокуAkta unji Polski z Litwą, 1385—1791 / wydali Stanisław Kutrzeba i Władysław Semkowicz. — Kraków, 1932. — S. 136. .

Був протектором Яна Ласького, майбутнього примаса Польщі, якого він взяв працювати до своєї канцелярії, відправив до Риму отримувати титул куявсько-поморського єпископа, а також якому неодноразово передавав важливі церковні посади.

Помер Кшеслав Курозвенцький 5 квітня 1503 року у ВольбужіPrałaci i kanonicy katedry metropolitalnej gnieźnieńskiej od roku 1000… — T. II. — S. 405. , похований у Катедральній базиліці Небовзяття Пресвятої Діви Марії у ВлоцлавекуProkop K. R. Nekropolie biskupie w nowożytnej Rzeczypospolitej (XVI—XVIII w.). — Kraków — Warszawa, 2020. — S. 144. 27 квітняKujawski W. Krzesław z Kurozwęk, wielki kanclerz koronny… — S. 351. .

Примітки

Джерела Prałaci i kanonicy katedry metropolitalnej gnieźnieńskiej od roku 1000 aż do dni naszych / Podług źródeł archiwalnych, opracował Jan Korytkowski. — Gniezno, 1883. — T. II. — S. 400—406. Kujawski W. Krzesław z Kurozwęk jako wielki kanclerz koronny i biskup włocławski. — Warszawa, 1987. Kujawski W. Krzesław z Kurozwęk, wielki kanclerz koronny i biskup włocławski // Studia Włocławskie. — 2004. — № 7. — S. 342—351.