Проко́пій Саза́вський (, ; ? — ) — чеський християнський священник, бенедектинський монах-відлюдник, католицький святий. Засновник Сазавського монастиря. Достеменна біографія невідома. Згідно з агіографічною традицією народився у селі Хотоунь, Богемія. Навчався у Празі, де прийняв таїнство священства. Був одружений, мав сина Еммерама, але згодом вступив до Бенедиктинського ордену, ймовірно в Бревновському монастирі. Згодом жив у лісах як відлюдник. Оселевися у печері на річці Сазава, де зібрав навколо себе групу однодумців-відлюдників. 1032 року це згромадження отримало від богемського князя Бретислава I статус бенедиктинського монастиря, згодом відомого як Сазавський. До кінця життя був перщим настоятелем цієї обителі. Помер у Сазаві, Богемія. Канонізваний 2 червня 1204 року папою Іннокентієм III. Мощі святого тривалий час зберігалися в Сазавському монастирі, але 1421 року були знищені гуситами. Вшановується 14 липня у римо-католицькій церкві. В іконографії зображується у вигляді ченця-бенедиктинця, що попирає чорта, стоїть біля оленя або тримає череп. Вважається святим патроном Чехії, особливо Богемії.
Примітки
Бібліографія Buben, Milan M.; Kučera, Rudolf; Kukl, Otakar A. Svatí spojují národy : portréty evropských světců. 2. rozš. vyd. Praha: Panevropa, 1995. Chaloupecký, Václav. Středověké legendy prokopské: jejich historický rozbor a texty. Praha: Nakladatelství Československé akademie věd, 1953. Kubín, Petr. Sedm přemyslovských kultů. Praha: Univerzita Karlova v Praze, Katolická teologická fakulta; Togga, 2011. Sommer, Petr, a kol. Svatý Prokop, Čechy a střední Evropa. Praha: Nakladatelství Lidové noviny, 2006. Sommer, Petr. Svatý Prokop : z počátků českého státu a církve. Praha: Vyšehrad, 2007. Středověké legendy o českých světcích. Příprava vydání Jaroslav Kolár. Praha: Nakladatelství Lidové noviny, 1998. Zimmermann, Josef Václav. Životopis svatého Prokopa, dědice Českého. Praha: s.n., 1845.
Посилання