Ґжеґож Любранський гербу Годземба ( 1500) — польський римо-католицький і державний діяч, дипломат; декан краківський (1494–1498), підканцлер коронний (1484–1497).
Життєпис Народився у родині Бернарда Миколаєвича з Великого Любранця і Анни, доньки Болести з Бонєва, гербу Огоньчик. Мав братів Ламберта (Також Руперта), Лазаря, Вацлава, Яна та Миколая й сестру МартуSobiesław Szybkowski, O kręgu rodzinnym podkanclerzego Królestwa Grzegorza Lubrańskiego [w:] Sredniowiecze Polskie i Powszechne 1 (5), 2009, s. 195..
У молодості служив у війську, відзначився мужністю й відвагою, чим заслужив повагу й визнання у короля Казимира ЯгеллончикаJan Korytkowski, Prałaci i kanonicy katedry metropolitalnej gnieźnieńskiej od roku 1000 aż do dni naszych, t. 2, Gniezno 1883, s. 481.. Навчався у Академії Краківській, 1447 року отримав ступінь бакалавра, 1450 року — магістраSobiesław Szybkowski, O kręgu rodzinnym podkanclerzego Królestwa Grzegorza Lubrańskiego [w:] Sredniowiecze Polskie i Powszechne 1 (5), 2009, s. 197..
Політична кар'єра Працював у королівській канцелярії нотаріусом і секретарем королівським (з 1475 р.). 1469 року їздив послом до короля богемського. Був жупником велицько-бохенським (1470–1488)Zbigniew Zyglewski, Jan Lubrański, biskup Płocki 1497—1498 [w:] Nasza Przeszłość. [T.] 82 (1994), s. 100., великорадцею краківським (1479–1489), підканцлером коронним (1484–1497)Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 108..
Через поважний вік і слабке здоров'я у липні 1495 року він хотів скласти обов'язки підканцлера і віддати малу печатку, проте ще півтора року за волею короля перебував на цій посаді — аж до призначення на неї Вінцентія Пшерембського. На важливому Пйотркувському сеймі 1496 року він уже не був присутнійZbigniew Zyglewski, Jan Lubrański, biskup Płocki 1497—1498 [w:] Nasza Przeszłość. [T.] 82 (1994), s. 101..
Церковна кар'єра Ґжеґож Любранський займав ряд церковних урядів. Він був каноніком (1476) і схоластиком краківським, каноніком ґнєзненський (1478–1490); архідияконом краківським і пробстом скальбмезьким (1479), пробстом святого Флоріана (Краків) (1484), пробстом познанським (1492–1493)Jan Korytkowski, Prałaci i kanonicy katedry metropolitalnej gnieźnieńskiej od roku 1000 aż do dni naszych, t. 2, Gniezno 1883, s. 482., деканом краківським (1494–1498).
Після смерті 1497 року плоцького єпископа , король Ян I Ольбрахт хотів, щоб на його місце обрали Ґжеґожа Любранського. Проте останній відмовився від цього титулу та посади через поважний вік і стан здоров'я на користь свого племінника , і король пристав на цей вибірZbigniew Zyglewski, Jan Lubrański, biskup Płocki 1497—1498 [w:] Nasza Przeszłość. [T.] 82 (1994), ss. 99, 100, 101..
Помер Ґжеґож Любранський 1500 року, похований у краківській катедріJan Korytkowski, Prałaci i kanonicy katedry metropolitalnej gnieźnieńskiej od roku 1000 aż do dni naszych, t. 2, Gniezno 1883, s. 483..
Примітки
Література K. Pieradzka, Lubrański Grzegorz, w: Polski Słownik Biograficzny (dalej cyt. PSB) t. 18, Wrocław 1973 s. 80-81.