Руська акція допомоги (, іноді перекладається як «російська акція допомоги») — першопочатково — програма допомоги, оголошена Чехословацьким урядом в 1921 біженцям з терен колишньої Російської імперії, змушеним емігрувати після жовтневого перевороту.
Пізніше в емігрантських колах росіян назва «російська акція» () стала узагальненою назвою допомоги, яка надавалась українським, російським та білоруським біженцям у 1918—1927 роках Болгарією, Німеччиною, Францією, Королівством Сербів, Хорватів та Словенців та іншими країнами, які прийняли емігрантівТюремная одиссея Василия Шульгина: Материалы следственного дела и дела заключённого / Сост., вступ. ст. Макаров В. Г., Репников А. В., Христофоров В. С.; комм. Макаров В. Г., Репников, А. В. — М.: Русский путь, 2010. — С. 414. — 480 с. — 2000 экз. — ISBN 978-5-85887-359-4.. Натомість українська еміграція послуговувалася окресленням "руська допоміжна акція". Така термінологічна відмінність у назві цієї програми уряду ЧСР зберігається й до сьогодні.
Руська акція в Чехословаччині Особливий внесок у цю програму зробила Чехословаччина, на чолі з президентом Томашем Масаріком, міністром закордонних справ Едвардом Бенешем та прем'єр-міністром Карелом Крамаржем. Програма Чехословацького уряду була спрямована не лише на асиміляцію біженців у Чехословаччині, а й на збереження та розвиток їхньої власної культури та науки. Виховання і підготовка російських національних фахівців — інженерів, вчителів, управлінців — вважалися вигідними для молодої Чехо-Словацької держави, яка для захисту свого існування від німецької та угорської загрози, потребувала відновлення на своєму східному кордоні потужної національної Росії, яка, як очікувалося в 1920-х роках, скоро зможе скинути владу більшовиків і їй знадобляться національні кадри управління. Такий підхід робив чехословацьку програму допомоги російським біженцям унікальною.
Чехословацька влада залучала в країну переважно діячів науки, економістів, інженерів, агрономів, письменників, поетів, театральних діячів та молодь — для здобуття освіти за рахунок Чехословацької держави. «Руська акція» у Чехословаччині фінансувалася з державного бюджету, переважно міністерства закордонних справ. Було організовано першу допомогу біженцям, які залишилися без засобів для існування. Але не тільки — акція передбачала всебічну підтримку — від матеріальної підтримки тих, хто потребує коштів на розвиток культури, освіти, отримання медичної допомоги, — для літніх, інвалідів та непрацездатних медицина була безкоштовною.
Примітки
Література Т. Г. Масарик и «Русская акция» Чехословацкого правительства: К 150-летию со дня рождения Т. Г. Масарика. По материалам международной научной конференции / Вандалковская М. Г.. — 1-е. — Москва: Русский путь, 2005. — 256 с. — (Дом русского зарубежья имени Александра Солженицына: Материалы и исследования). — ISBN 5-85887-233-6. Мартьянова Я.В. Українська політична еміграція у ЧСР міжвоєнної доби: сучасний стан та перспективи досліджень. Історичний збірник Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького. 2019-2020. № 7-8. С. 46-55. Мартьянова Яна. Украинская эмиграция в Чехословакии, 1919-1939 гг. (историографический обзор) // Człowiek, etnos, naród w historii świata – procesy państwotwórcze na obszarze europejskim (od starożytności po współczesność). Monografia zbiorowa przygotowana z okazji 30-lecia działalności Studium Europy Wschodniej Uniwersytetu Warszawskiego / red. Ihor Sribniak. Warszawa-Paryż, 2020. S. 258-270. https://fshn.kubg.edu.ua/pro-fakultet/kafedry/kafedra-vsesvitnoi-istorii/doslidzhennia-kafedry.html
Посилання