Олег Ілліч Гу́щин ( 11 лютого 1935, Севастополь — 6 червня 1997, Київ) — український майстер художнього скла та ювелірного мистецтва; член Спілки радянських художників України з 1971 року. Заслужений художник УРСР з 1983 року. Чоловік мистецтвознавця Ірини Бариш-Тищенко.
Біографія Народився 11 лютого 1935 року в місті Севастополі. 1955 року закінчив Кримське художнє училище у Сімферополі, де навчався зокрема у А. Креслова, Віктора Апановича, Михайла Щеглова; у 1966 році — Московське вище художньо-промислове училище (викладачі Г. Антонова, В. Статун, Світлана Бескінська, Борис Смирнов).
Упродовж 1966—1969 років працював на Київському заводі художнього скла; у 1969—1980 роках — головним художником Республіканського об'єднання «Укрскло»; у 1980—1987 роках — головним художником Художнього фонду УРСР. Член КПРС з 1982 року.
Жив у Києві, в будинку на вулиці Васильківській, № 23, квартира № 15. Помер у Києві 6 червня 1997 року.
Творчість Працював у галузях: художнього скла: виготовляв декоративні вази, багатопредметні композиції, скульптурну пластику, ужитковий кришталь та гутний посуд; ювелірної справи: виготовляв шати ікон у техніці гарячої емалі, жіночі прикраси. Серед робіт:
келих «Ювілейний» (1967); таріль «Серп і Молот» (1969—1970); келих «Іній» (1970); скульптура «Архангел Михаїл» (1996); набори для лікеру «Київ» (1966); для вина «Плахта» (1967); «Золота осінь» (1970); вази «За владу Рад» (1967); «Київська Русь» (1969); «Русь» (1969—1970); «Володимир Ленін» (1969—1970); «Прапор України» (1970); «Квітуча земля» (1971); «Червоні» (1975); «Пам'яті Катерини Білокур» (1978); «Володимир Ленін» (1980); «Квіти Батьківщини» (1982); «Квіти» (1987); «Тарас Шевченко» (1990); «Іриси» (1996); декоративні композиції «Квітень» (1980); «Фламінго» (1981); «Бережіть планету Земля» (1984); «Пори року» (1988); «Слава козацька не вмре, не загине» (1991). </div> Автор книги «Художнє скло» (видана у Києві у 2005 році)Олег Гущин. Художнє скло / Бібліотека українського мистецтва..
Брав участь у республіканських виставках з 1966 року, всесоюзних — з 1968 року, зарубіжних — з 1967 року. Персональні виставки відбулися у Лондоні у 1989 році, Києві у 1995, 1997 роках.
Роботи майстра зберігаються у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва Києві, у Музеї етнографії та художнього промислу у Львові, Донецькому, Миколаївському, Одеському, Сумському, Чернігівському художніх музеях.
Примітки
Література Гущин Олег Ілліч // ; Гущин Олег Ілліч // ; Гущин Олег Ілліч // ; Гущин Олег Ілліч // ;