Ян Боруковський гербу Юноша ( 1524, Боруков — 13 чи 15 квітня 1584, Селюнь) — польський римо-католицький і державний діяч; перемишльський єпископ (1583–1584); секретар королівський (1553–1578), підканцлер коронний (1578–1584).
Життєпис Народився Ян 1524 року у Борукові у сім'ї Теренц'юша ( Зємака БєлінськогоD. Dalecki, Podkanclerzy z Ziemi nasielskiej [w:] Życie Nasielska (Czasopismo Samorządu Gminnego), 4 (97), 2002, s. 10. чи БогданаKasper Niesiecki, Herby y Familie Rycerskie Tak w Koronie Jako y Wielkim Xięstwie Litewskim, Lwów, 1728, s. 154. та Анни чи ЕльжбетиEncyklopedia powszechna, Том 4 (Bol. — Cec.), Warszawa, 1860, s. 121. Ленковської. Мав брата Пйотра (пом. 1587) — каноніка й абата плоцького.
За молодих років Ян обрав прізвище Боруковський, підписувався Бєлінським з Борукова. Імовірно, за сприяння дядька , секретаря королівського й єпископа плоцького, Ян 23 квітня 1542 року розпочав навчання у Краківській академії.
Політична кар'єра Після навчання у Кракові, Ян Боруховський почав працювати у королівській канцелярії. Був королівським секретарем (з 1553 року)Andrzej Obrębski, Dziennik z lat 1561—1583 dyplomaty i biskupa Płockiego Piotra Dunin-Wolskiego [w:] Biuletyn Biblioteki Jagiellońskiej, R. XLII, 1992, s. 115.. Під час Люблінського сейму 1569 року брав участь у підписанні акту приєднання до Корони Підляшшя, Волині та Київщини. Протягом 1569–1570 років обіймав уряд люстратора королівських маєтків у Мазовії.
1575 року підписав елекцію Максиміліана IIUchańsciana czyli Zbiór dokumentów wyjaśniających życie i działalność Jakóba Uchańskiego arcybiskupa gnieźnieńskiego, legata urodzonego, Królestwa Polskiego Prymasa i Pierwszego Księcia, +1581. T. 2, Warszawa 1885, s. 318.. 1576 року підписав «Pacta conventa» короля Стефана Баторія, звідтоді був його близьким помічникомPiotr Nitecki, Biskupi Kościoła w Polsce w latach 965—1999. Słownik biograficzny, Warszawa 2000, s. 38..
Протягом 1578–1584 років Ян Боруковський займав уряд підканцлера коронногоUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 110.. Він користувався повною довірою монарха, великого канцлера та тих, хто з ним працював і контактував.
Церковна кар'єра На початку своєї церковної кар'єри Ян Боруковський був пробстом у родовому гнізді матері — Ленках чи Ленкові. Пізніше займав ряд церковних посад: пробста у Карнюві, Пшасниші (1557), Ленчиці (1568), Плоцьку (1578)Antoni Julian Nowowiejski, Płock: monografia historyczna / napisana podczas wojny wszechświatowej i wydrukowana w roku 1930, Płock , s. 354.; каноніка плоцького (1553), познанського (1559), варшавського (1564), краківського (1567); декана варшавської капітули (1578)Gottfried Schramm, Problem Reformacji w Warszawie w XVI wieku [w:] Przeglad Historyczny, 54/4, 1963, s. 566..
Король Стефан Баторій призначив свого вірного помічника перемишльським єпископом. Провізію папську отримав 23 березня 1583 року, приступив до виконання обов'язків 10 червня 1583 року. Загалом йому не вдалося результативно протидіти впливу Реформації, проте він дбав про дисципліну серед духовенства та реорганізував соборну капітулу.
Помер, за різними даними, 13 чи 15 квітняТак указано в польській, литовській і російській Вікіпедіях без зазначення джерела. 1584 року. Був похований у каплиці Боруковських і Лелевельських парафіяльного костелу святого Роха у ЦексиніKrzysztof Rafał Prokop, Nekropolie biskupie w nowożytnej Rzeczypospolitej (XVI—XVIII w.), Kraków-Warszawa 2020, s. 130., гроші на відбудову якого вони разом із братом Пйотром виділяли ранішеEwa Łużyniecka, W kręgu warsztatowym budowniczego Jana Baptysty z Wenecji [w:] Architectus, Nr 1-2(17-18), 2005, s. 11..
Примітки
Література
Ks. Jan Kwolek: Borukowski Jan. W: Polski Słownik Biograficzny. T. 2: Beyzym Jan — Brownsford Marja. Kraków: Polska Akademia Umiejętności — Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936, s. 354—356. Reprint: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, Kraków 1989, ISBN 83-04-03291-0.